|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | ШЕЛЮГА́, и, жін.
| + | '''Шелюга, -ги, '''''ж. ''= '''Шелюг. '''О. 1861. VIII. 93. ЗЮЗО. І. 134. |
| − | | + | [[Категорія:Ше]] |
| − | 1. Верба гостролиста. Гріло сонце, пахло рікою, розпареним листям шелюги і молоденьких осичок (Іван Сенченко, Опов., 1959, 129); Хвилин з десять ідемо піском, вкритим густими кущами шелюги (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 65).
| + | |
| − | Червона шелюга — червоний верболіз; красноталь. Червона шелюга, верболіз і верби молоді заступили перед сонцем цю ріку давню, ніби навмисне, щоб не висохла, — така вона мілка влітку — прославлена Збруч-ріка! (Григорій Косинка, Новели, 1962, 116); Чимдалі ширшало розмите земснарядом озеро, підрізані береги разом з травою, з кущами червоної шелюги величезними скибами западали й тонули в ньому (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 105).
| + | |
| − | | + | |
| − | 2. збірн. Зарості верби гостролистої. Праворуч під вербами річка леліє, Ліворуч у шелюзі гребля біліє (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 147); Зашелестіли кущі, з шелюги, мовби вовна з мішка, висипали люди в кучматих шапках, коротких кожушках без рукавів (Літературна Україна, 19.XI 1968, 4).[http://sum.in.ua/s/sheljugha]
| + | |
| − | | + | |
| − | [[Зображення:1sheluga131117.jpeg|x140px]] | + | |
| − | [[Зображення:2sheluga131117.jpg|x140px]]
| + | |
| − | [[Зображення:3sheluga131117.jpg|x140px]]
| + | |
| − | | + | |
| − | {{#ev:youtube|x0KWwUBg2dg}}
| + | |
Версія за 17:07, 16 листопада 2017
Шелюга, -ги, ж. = Шелюг. О. 1861. VIII. 93. ЗЮЗО. І. 134.
