Відмінності між версіями «Драниця»
(Створена сторінка: '''Драниця, -ці, '''''ж. ''Драница, тонкая доска отколотая или отщепленная отъ дерева (употребл...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Драниця, -ці, '''''ж. ''Драница, тонкая доска отколотая или отщепленная отъ дерева (употребл. для кровель и пр.). Ум. '''Драничка. ''' | '''Драниця, -ці, '''''ж. ''Драница, тонкая доска отколотая или отщепленная отъ дерева (употребл. для кровель и пр.). Ум. '''Драничка. ''' | ||
[[Категорія:Др]] | [[Категорія:Др]] | ||
| + | '''Сучасний словник''' | ||
| + | [[ДРАНИ́ЦІ, ниць, мн. (одн. драниця, і, жін.), діал. Дранка (див. дранка 1). За хатами стояли стайні та інші господарські будинки, всі під драницями (Іван Франко, VI, 1951, 27); На схилі лежало моє рідне село, що потопало в густих садах, тільки вежа старенької церкви, вкрита драницями, стирчала з того зеленого озера (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 45); Хлопець уранці розсунув непомітно кілька драниць у дашку й годинами шарив очима по синюватих.. пасмах гір за рікою (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 388); Він спалахнув, скочив з місця і з розмаху вдарив солдата драницею по обличчю (Володимир Гжицький, У світ.., 1960, 103). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 407. | ||
| + | ДРАНКА 1, и, жін. | ||
| + | |||
| + | 1. збірн. Тоненькі дощечки для оббивання стін і стелі під штукатурку, для покриття дахів і т. ін. Посередині вулиці, за білою піщаною кучугурою і низькими ворітьми, — приземкувата, вкрита дранкою довга хата (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 6); Дівчата сплітали з дранки квадрати розміром близько квадратного метра (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 395). | ||
| + | |||
| + | 2. Кожна з таких дощечок. І от, дістав паперу я і все у двір приніс: нитки, і клей, і дерево, і дранок цілий віз (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 39). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 407. | ||
Версія за 21:02, 16 жовтня 2018
Драниця, -ці, ж. Драница, тонкая доска отколотая или отщепленная отъ дерева (употребл. для кровель и пр.). Ум. Драничка. Сучасний словник [[ДРАНИ́ЦІ, ниць, мн. (одн. драниця, і, жін.), діал. Дранка (див. дранка 1). За хатами стояли стайні та інші господарські будинки, всі під драницями (Іван Франко, VI, 1951, 27); На схилі лежало моє рідне село, що потопало в густих садах, тільки вежа старенької церкви, вкрита драницями, стирчала з того зеленого озера (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 45); Хлопець уранці розсунув непомітно кілька драниць у дашку й годинами шарив очима по синюватих.. пасмах гір за рікою (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 388); Він спалахнув, скочив з місця і з розмаху вдарив солдата драницею по обличчю (Володимир Гжицький, У світ.., 1960, 103).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 407. ДРАНКА 1, и, жін.
1. збірн. Тоненькі дощечки для оббивання стін і стелі під штукатурку, для покриття дахів і т. ін. Посередині вулиці, за білою піщаною кучугурою і низькими ворітьми, — приземкувата, вкрита дранкою довга хата (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 6); Дівчата сплітали з дранки квадрати розміром близько квадратного метра (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 395).
2. Кожна з таких дощечок. І от, дістав паперу я і все у двір приніс: нитки, і клей, і дерево, і дранок цілий віз (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 39).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 407.
