Відмінності між версіями «Єдваб»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
|||
Рядок 37: | Рядок 37: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #FFFF31 solid; border-bottom:5px #FFFF31 solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #FFFF31 solid; border-bottom:5px #FFFF31 solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:atlas.png|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:100-Polyster-Crape-Dyed.png|x140px]] |
− | + | ||
− | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 19:58, 13 листопада 2017
Єдваб, -ба и -бу, м. [йеидва́б]
Родъ шелковой матеріи.
- Ладна баба без єдваба. Ном. № 7516.
- Оксамитом шляхи стеле і єдвабом застилає. Шевч. 368.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
cорт коштовної шовкової тканини.
- Нарядили Федора, мов того полковника з Січі: чоботи нові — жовтинці, штани широкі — оксамитні, каптан із синього єдвабу (Панас Мирний, IV, 1955, 225);
- Араби.. розкладали на дерев'яному помості різнокольоровий єдваб (Вітчизна, 4, 1947, 117).
// Вироби з цієї тканини.
- Далі за столами.. міститься панство вельможне: убране в саєти, єдваби (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 24).
// Образно.
- Вдяглись в шовки й єдваби ниви. Війни неначе й не було (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 384).
// У порівняннях.
- Мову стеле [Лідія] рівно, як єдваб... (Максим Рильський, II, 1956, 21).
Словник іншомовни слів
ч, (нім.) шовкова тканина.
Зведений словник застарілих та маловживаних слів
шовк.
Словник мови Стуса
-у, ч., заст. cорт коштовної шовкової тканини.
Єдвабом теплим обдало мій зір колючий, вечірнє сонце відійшло за дальні кручі. (ЧТ:29); Яким єдвабом повен жайворон вологого поранку! (ЧТ:65).
Жайворонок. Знаки української етнокультури
ґатунок старовинної коштовної шовкової тканини, а також вироби з неї; символ багатства, розкошів.
- Ладна баба без єдваба (М. Номис);
- Оксамитом шляхи стеле і єдвабом застеляє (Т. Шевченко);
- Мову стеле рівно, як єдваб… (М. Рильський).
Ілюстрації
x140px | x140px |
Медіа
Див. також
Джерела та література
«Словарь української мови» Бориса Грінченка
Словопедія (українські тлумачні онлайн словники)
Всесвітній словник української мови