Відмінності між версіями «Пославка»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | '''ПО́СЛАВКА''', и, жін., розм. | |
| + | |||
| + | 1. Поголоска, поголос; недобра слава. Доводите ви мені, що про чорта тільки пославка, а ніхто того чорта зроду не бачив? Не ручіться (Марко Вовчок, VI, 1956, 260); Гріх не біда, та пославка страшить! (Олександр Грибоєдов, Лихо з розуму, перекл. Рильського, 1947, 22). | ||
| + | |||
| + | 2. рідко. Те саме, що приказка. Колись чорноставське панство далеко знали. Склалася й пославка: бенкетує, як чорноставський владир [володар] (Марко Вовчок, VI, 1956, 296). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 337. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 14:55, 13 листопада 2017
По́славка, -ки, ж. Слухъ, молва. Черк. у. Про чорта тільки пославка, а ніхто того чорта зроду не бачив. МВ. (КС. 1902. X. 141).
Зміст
Сучасні словники
ПО́СЛАВКА, и, жін., розм.
1. Поголоска, поголос; недобра слава. Доводите ви мені, що про чорта тільки пославка, а ніхто того чорта зроду не бачив? Не ручіться (Марко Вовчок, VI, 1956, 260); Гріх не біда, та пославка страшить! (Олександр Грибоєдов, Лихо з розуму, перекл. Рильського, 1947, 22).
2. рідко. Те саме, що приказка. Колись чорноставське панство далеко знали. Склалася й пославка: бенкетує, як чорноставський владир [володар] (Марко Вовчок, VI, 1956, 296).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 337.
Ілюстрації
|
|
|
|
