Відмінності між версіями «Сміюн»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 12: Рядок 12:
  
 
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 159.
 
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 159.
 +
===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=325795 Орфографічний словник української мови ]===
 +
сміюн
 +
іменник чоловічого роду, істота
 +
розм.
 +
===[http://sum.in.ua/s/smijun Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
СМІЮ́Н, а, чол., розм. Те саме, що сміхун.
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 413.

Версія за 12:54, 13 листопада 2017

Сміюн, -на, м. = Смішко = Сміхун. Смійся, сміюне, дам тобі кишку. Ном. № 12670. Ум. Сміюнець.

Сучасні словники

Тлумачний он-лайн словник української мови «УКРЛІТ.ORG»

СМІЮ́Н, а́, ч., розм. Те саме, що сміху́н.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 413.

Сміюн, на, м. = Смішко = Сміхун. Смійся, сміюне, дам тобі кишку. Ном. № 12670. Ум. Сміюнець.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 159.

Орфографічний словник української мови

сміюн іменник чоловічого роду, істота розм.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СМІЮ́Н, а, чол., розм. Те саме, що сміхун. Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 413.