Відмінності між версіями «Кужелина»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(редагування) |
(редагування) |
||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
желі, жін.<br /> | желі, жін.<br /> | ||
| − | 1. Прядиво або вовна, намотані на кужівку. Ой піду я за ворота білу | + | 1. Прядиво або вовна, намотані на кужівку. Ой піду я за ворота білу кужіль |
| − | + | прясти, Там мій милий, чорнобривий жене воли пасти (Павло Чубинський, V, 1874, 76); А в зимі, то мами прядуть кужіль | |
| − | прясти, Там мій милий, чорнобривий жене воли пасти (Павло Чубинський, V, 1874, 76); А в зимі, то мами прядуть | + | та й співають свої дівоцькі співанки (Василь Стефаник, I, 1949, 99); Порожньою бічною вуличкою пробігли дівчата з пухнастими кужелями(Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 129); * Образно. Кужелі золотавого пилу Піднімав суховій на соші [шосе]... (Терень Масенко, Степ, 1938, 53).<br /> |
| − | + | ||
| − | та й співають свої дівоцькі співанки (Василь Стефаник, I, 1949, 99); Порожньою бічною вуличкою пробігли дівчата з пухнастими | + | |
| − | + | ||
| − | (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 129); * Образно. Кужелі золотавого пилу Піднімав суховій на соші [шосе]... (Терень Масенко, Степ, 1938, 53).<br /> | + | |
| − | 2.Те саме, що кужівка, кужілка. А мати Сидить на призьбі коло хати Та вовну з | + | 2.Те саме, що кужівка, кужілка. А мати Сидить на призьбі коло хати Та вовну з кужеля пряде (Тарас Шевченко, II, 1953, 316).<br /> |
| − | + | ||
| − | + | ||
=== КУЖІ́ВКА[КУЖІ́ЛКА] === | === КУЖІ́ВКА[КУЖІ́ЛКА] === | ||
(кілок, на який намотують прядиво, вовну), КУ́ЖІЛЬ[КУЖІ́ЛЬ], КУЖЕ́ЛИНАрозм.,КУЖЕ́ЛИЦЯрозм., КРУЖІ́ВКАдіал.<br /> | (кілок, на який намотують прядиво, вовну), КУ́ЖІЛЬ[КУЖІ́ЛЬ], КУЖЕ́ЛИНАрозм.,КУЖЕ́ЛИЦЯрозм., КРУЖІ́ВКАдіал.<br /> | ||
| − | Буде мати бити щіткою, гребінкою і веретеном, | + | Буде мати бити щіткою, гребінкою і веретеном,кужівкою(Словник Б. Грінченка); <br /> |
| − | + | Гелена сидить на низькому різьбленому стільці і пряде пурпурну вовну на золотій кужілці(Леся Українка)<br /> | |
| − | + | ||
| − | Гелена сидить на низькому різьбленому стільці і пряде пурпурну вовну на золотій | + | |
| − | + | ||
| − | + | ||
* називний куже́лина куже́лини<br /> | * називний куже́лина куже́лини<br /> | ||
Версія за 12:34, 13 листопада 2017
Кужелина
, -ни, ж. =
Кужіль
. Навинула кужелину, та й не пряла. Грин. III. 325.
КУ́ЖІЛЬ
, желя, чол.,
=== КУЖІ́ЛЬ, === желі, жін.
1. Прядиво або вовна, намотані на кужівку. Ой піду я за ворота білу кужіль
прясти, Там мій милий, чорнобривий жене воли пасти (Павло Чубинський, V, 1874, 76); А в зимі, то мами прядуть кужіль та й співають свої дівоцькі співанки (Василь Стефаник, I, 1949, 99); Порожньою бічною вуличкою пробігли дівчата з пухнастими кужелями(Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 129); * Образно. Кужелі золотавого пилу Піднімав суховій на соші [шосе]... (Терень Масенко, Степ, 1938, 53).
2.Те саме, що кужівка, кужілка. А мати Сидить на призьбі коло хати Та вовну з кужеля пряде (Тарас Шевченко, II, 1953, 316).
КУЖІ́ВКА[КУЖІ́ЛКА]
(кілок, на який намотують прядиво, вовну), КУ́ЖІЛЬ[КУЖІ́ЛЬ], КУЖЕ́ЛИНАрозм.,КУЖЕ́ЛИЦЯрозм., КРУЖІ́ВКАдіал.
Буде мати бити щіткою, гребінкою і веретеном,кужівкою(Словник Б. Грінченка);
Гелена сидить на низькому різьбленому стільці і пряде пурпурну вовну на золотій кужілці(Леся Українка)
- називний куже́лина куже́лини
- родовий куже́лини куже́лин
- давальний куже́лині куже́линам
- знахідний куже́лину куже́лини
- орудний куже́линою куже́линами
- місцевий на/у куже́лині на/у куже́линах
- кличний куже́лино куже́лини
