Відмінності між версіями «Кужелина»
(значення слова та відмінювання) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
| + | КУ́ЖІЛЬ, желя, чол., КУЖІ́ЛЬ, желі, жін. | ||
| + | 1. Прядиво або вовна, намотані на кужівку. Ой піду я за ворота білу кужіль прясти, Там мій милий, чорнобривий жене воли пасти (Павло Чубинський, V, 1874, 76); А в зимі, то мами прядуть кужіль та й співають свої дівоцькі співанки (Василь Стефаник, I, 1949, 99); Порожньою бічною вуличкою пробігли дівчата з пухнастими кужелями (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 129); * Образно. Кужелі золотавого пилу Піднімав суховій на соші [шосе]... (Терень Масенко, Степ, 1938, 53). | ||
| + | 2. рідко. Те саме, що кужівка, кужілка. А мати Сидить на призьбі коло хати Та вовну з кужеля пряде (Тарас Шевченко, II, 1953, 316). | ||
| + | КУЖІ́ВКА[КУЖІ́ЛКА] (кілок, на який намотують прядиво, вовну), КУ́ЖІЛЬ[КУЖІ́ЛЬ], КУЖЕ́ЛИНАрозм.,КУЖЕ́ЛИЦЯрозм., КРУЖІ́ВКАдіал.Буде мати бити щіткою, гребінкою і веретеном, кужівкою (Словник Б. Грінченка); Гелена сидить на низькому різьбленому стільці і пряде пурпурну вовну на золотій кужілці (Леся Українка) | ||
| + | відмінок однина множина | ||
| + | називний куже́лина куже́лини | ||
| + | родовий куже́лини куже́лин | ||
| + | давальний куже́лині куже́линам | ||
| + | знахідний куже́лину куже́лини | ||
| + | орудний куже́линою куже́линами | ||
| + | місцевий на/у куже́лині на/у куже́линах | ||
| + | кличний куже́лино куже́лини | ||
Версія за 12:27, 13 листопада 2017
Кужелина, -ни, ж. = Кужіль. Навинула кужелину, та й не пряла. Грин. III. 325. КУ́ЖІЛЬ, желя, чол., КУЖІ́ЛЬ, желі, жін. 1. Прядиво або вовна, намотані на кужівку. Ой піду я за ворота білу кужіль прясти, Там мій милий, чорнобривий жене воли пасти (Павло Чубинський, V, 1874, 76); А в зимі, то мами прядуть кужіль та й співають свої дівоцькі співанки (Василь Стефаник, I, 1949, 99); Порожньою бічною вуличкою пробігли дівчата з пухнастими кужелями (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 129); * Образно. Кужелі золотавого пилу Піднімав суховій на соші [шосе]... (Терень Масенко, Степ, 1938, 53). 2. рідко. Те саме, що кужівка, кужілка. А мати Сидить на призьбі коло хати Та вовну з кужеля пряде (Тарас Шевченко, II, 1953, 316). КУЖІ́ВКА[КУЖІ́ЛКА] (кілок, на який намотують прядиво, вовну), КУ́ЖІЛЬ[КУЖІ́ЛЬ], КУЖЕ́ЛИНАрозм.,КУЖЕ́ЛИЦЯрозм., КРУЖІ́ВКАдіал.Буде мати бити щіткою, гребінкою і веретеном, кужівкою (Словник Б. Грінченка); Гелена сидить на низькому різьбленому стільці і пряде пурпурну вовну на золотій кужілці (Леся Українка) відмінок однина множина називний куже́лина куже́лини родовий куже́лини куже́лин давальний куже́лині куже́линам знахідний куже́лину куже́лини орудний куже́линою куже́линами місцевий на/у куже́лині на/у куже́линах кличний куже́лино куже́лини
