Відмінності між версіями «Омпно»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Зовнішні посилання) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | О́МПНО, діал. | + | '''О́МПНО''', діал. |
1. присл. Негарно, неприродно; дивовижно. Хана, затиснулася в куток і звідтіля водила омпно виваленими очима (Яків Качура, II, 1958, 378). | 1. присл. Негарно, неприродно; дивовижно. Хана, затиснулася в куток і звідтіля водила омпно виваленими очима (Яків Качура, II, 1958, 378). | ||
2. у знач. присудк. сл. Прикро, неприємно; не по собі. [Сімон:] Мені самому омпно робиться, коли подумаю, що з нас зробилося за ті три тижні! (Іван Франко, IX, 1952, 10); Так омпно їй стало (Марко Черемшина, Тв., 1960, 62). | 2. у знач. присудк. сл. Прикро, неприємно; не по собі. [Сімон:] Мені самому омпно робиться, коли подумаю, що з нас зробилося за ті три тижні! (Іван Франко, IX, 1952, 10); Так омпно їй стало (Марко Черемшина, Тв., 1960, 62). | ||
| + | '''Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 695.''' | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Поточна версія на 16:20, 21 листопада 2017
Омпно, нар. Досадно. Мені омпно. Вх. ЗН. 43.
Зміст
Сучасні словники
О́МПНО, діал. 1. присл. Негарно, неприродно; дивовижно. Хана, затиснулася в куток і звідтіля водила омпно виваленими очима (Яків Качура, II, 1958, 378). 2. у знач. присудк. сл. Прикро, неприємно; не по собі. [Сімон:] Мені самому омпно робиться, коли подумаю, що з нас зробилося за ті три тижні! (Іван Франко, IX, 1952, 10); Так омпно їй стало (Марко Черемшина, Тв., 1960, 62). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 695.
Ілюстрації
|
|
|
|
