Відмінності між версіями «Шірінька»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
|||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:шир1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:шир2.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 23:14, 12 листопада 2017
Шірінька, -ки, ж. Разрѣзъ спереди въ штанахъ. Ном. № 12415. Также въ околышѣ шапки. Побачиш старинні шапки, що тепер виводяться: високі, з плисовим верхом і ширінькою на смусі. О. 1862. VIII. 32.
Сучасні словники
ШИРИ́НКА, и, жін., заст., діал. Шматок тканини, рушник, скатерть, хустка. Маруся вишиває сухозолотом [сухозліткою] тонку-тонесеньку ширинку, а я пряду у запічку (Юрій Федькович, Буковина, 1950, 145); Дівочі головні пов'язки у білорусів були звичайно з тонкого кужільного полотна домашньої роботи. Така пов'язка називається наміткою, ширинкою
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 456.
