Відмінності між версіями «Рачок»
| Рядок 30: | Рядок 30: | ||
2. мн. ч. (рачки, -ов). Зоол. | 2. мн. ч. (рачки, -ов). Зоол. | ||
Общее название группы мелких беспозвоночных животных из класса ракообразных. | Общее название группы мелких беспозвоночных животных из класса ракообразных. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: РАЧОК.PNG|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: РАЧОК1.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: РАЧОК2.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Версія за 00:19, 13 листопада 2017
Рачок, -чка, м. 1) Ум. отъ рак. 2) Насѣк. Nepa cinerea. Вх. Пч. II. 27. 2) Названіе маленькаго вола съ небольшими рогами, выступающими впередъ. КС. 1898. VII. 47. 4) мн. Раст. = Ракові шийки. ЗЮЗО. І. 132. 5) Родъ вышивки. Чуб. VII. 427. 6) мн. Глиняныя подставки въ видѣ треножниковъ или обручиковъ для разъединенія посуды, вкладываемой одна въ другую для обжиганія. Вас. 179.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
РАЧО́К, чка, чол. 1. Зменш. до рак 1. Самолов — це вудка з кількома гачками, на кожному з гачків насаджено рачка або дрібну рибу (Юрій Яновський, II, 1958, 46); Є у рису.. вороги — рисовий рачок і рисовий комарик. Перший під'їдає коріння, другий висисає соки з стебел (Хлібороб України, 12, 1963, 17). 2. тільки мн. Загальна назва групи дрібних безхребетних тварин класу ракоподібних. Веслоногі рачки, відварені у морській воді і підсмажені в маслі, дуже смачні і можуть вважатись делікатесом (Наука і життя, 10, 1967, 25); Невеликі рачки-бокоплави (їх ще називають морськими блохами) добре орієнтуються по сонцю (Знання та праця, 10, 1969, 15). 3. Пристрій у вигляді невеликої кітви для піднімання затонулих предметів. Рачком відра витягають, як хто впустить.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Рачок, чка, м. 1) Ум. отъ рак. 2) Насѣк. Nepa cinerea. Вх. Пч. II. 27. 2) Названіе маленькаго вола съ небольшими рогами, выступающими впередъ. КС. 1898. VII. 47. 4) мн. Раст. = і. Ракові шийки. ЗЮЗО. І. 132. 5) Родъ вышивки. Чуб. VII. 427. 6) мн. Глиняныя подставки въ видѣ треножниковъ или обручиковъ для разъединенія посуды, вкладываемой одна въ другую для обжиганія. Вас. 179.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
РАЧО́К, -чка, муж. 1. см. рак 1. 2. мн. Общее название группы мелких морских ракообразных животных. | прил. рачковый, -ая, -ое.
Сlasses.ru. Иностранные языки для всех. Словари онлайн
Рачок -чка, м. 1. Уменьш. к рак 1. 2. мн. ч. (рачки, -ов). Зоол. Общее название группы мелких беспозвоночных животных из класса ракообразных.
Ілюстрації
| x140px | x140px | x140px |
