Відмінності між версіями «Перехрещувати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Джерела та література)
(Зовнішні посилання)
Рядок 30: Рядок 30:
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
 
[[Категорія:Слова 2017 року]]
 
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Версія за 20:22, 12 листопада 2017

Перехрещувати, -щую, -єш, сов. в. перехрести́ти, -щу́, -стиш, гл. Выкрещивать, выкрестить. Жида перехрести та й голову одотни. Ном. № 905.

Сучасні словники

ПЕРЕХРЕЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕХРЕСТИТИ, хрещу, хрестиш, док. 1. перех. і без додатка. Перетинати що-небудь упоперек, навхрест. Від хатки вузенька стежечка перехрещувала сей шлях і бігла до самого синього Дніпра (Марко Вовчок, I, 1955, 288); — Оце дивись, я встромив голку, беру ту чисницю... Дивись, як нитку кладу. Бачиш, як перехрещую (Любов Яновська, I, 1959, 426); Західний край неба, голубий і чистий, раптом у них перед очима перехрестила товста смуга білого диму (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 282). 2. тільки док., перех. і без додатка. Робити рукою знак хреста над ким-, чим-небудь для благословення, заклинання і т. ін. — Щось стогне. Ніби умирає, — То мій батько. І нікому Ні перехрестити, Ні рук скласти (Тарас Шевченко, II, 1963, 310); Ще більше здивувало її, коли вона побачила, як мачуха приступила до печі і крадькома але так, щоб усі бачили, перехрестила горщик з мамалигою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 270); Я одягнувся в що мав.. Тато й мама перехрестили мене, побажали удачі, і ми поїхали (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 11).

Не перехрестив (не перехрестивши) лоба — не зробити (не зробивши) знака хреста над собою. — Людські діти в неділю, поки з церкви не вийдуть, то й ріски в рот не беруть, а ти.., лоба не перехрестивши, та до хліба зараз тягнешся? (Степан Васильченко, I, 1959, 324).

3. тільки док., перех., перен., розм. Те саме, що ударити. Карпо почав гикати, свистати. — Свищи.. я руку випручаю... я тебе, вражий сину, перехрещу... (Панас Мирний, I, 1954, 274); Підвівшись на стременах, пан Бжеський перехрестив нагаєм і розгубленого Янека і його бідолашну шкапину (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 4). 4. перех., заст. Навертати до іншої християнської віри, вдруге здійснюючи обряд хрещення. Спроби Петра Скарги ополячити його [російський народ] мирним шляхом, перехрестити в католицтво — ще на Івані Грозному провалилися безповоротно (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 112); // Давати нове ім'я, постригаючи в монахи. [Василь:] Я не знаю, нащо людей перехрещують удруге? [Маруся:] Зрікаючись миру, імення мирське треба перемінити (Панас Мирний, V, 1955, 105); // перен. Називати іншим іменем, давати іншу назву. [Степанида:] Он, хоч би й твій батько: доки був убогий, ніхто його й не бачив, а як розбагатів, то де ті й приятелі взялись!.. То був собі Панас та й годі, а тепера вже перехрестили його у Ахтанасія... (Марко Кропивницький, I, 1958, 125); Пізніше, коли Польща окупувала західноукраїнські землі, перехрестивши Східну Галичину на «Малопольщу», виявилося, що справа паїв юридично задавнена (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 118).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/perekhreshhuvaty

Зовнішні посилання