Відмінності між версіями «Коріння»
(→Словник Бориса Грінченка) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| Рядок 54: | Рядок 54: | ||
https://r2u.org.ua/data/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C%20%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20(1907-1909).pdf | https://r2u.org.ua/data/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C%20%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20(1907-1909).pdf | ||
| + | |||
| + | https://uk.worldwidedictionary.org/ | ||
http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%CA%CE%D0%B2%CD%DC | http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%CA%CE%D0%B2%CD%DC | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Версія за 20:01, 9 листопада 2017
Корі́ння, -ня, м. соб. 1) Коренья. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума. В Лесі тільки й було роботи, що копати коріння, варити зілля. К. ЧР. 2) Пряности. Желех. Ум. Коріннячко. Щоб ті сади висохли аж до коріннячка. Чуб.
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Корі́ння, -ня, м. соб. 1) Коренья.
- На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії
- посікає. Дума.
- В Лесі тільки й було роботи, що копати коріння, варити зілля. К. ЧР.
2) Пряности. Желех. Ум. Коріннячко.
- Щоб ті сади висохли аж до коріннячка. Чуб.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Збірн. до корінь
- Буря вирвала кілька дубів з корінням (Панас Мирний, III, 1954, 188);
- Масна земля оживляла коріння, гнала по стовбурах соки (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 60);
- Корінці деяких рослин використовують як ліки. Під полом лежали усякі трави і коріння: м'ята, любисток, терлич, папороть (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 189);
- — Не буде зараження, — запевнив Денис. — У мене є всякі медикаменти і коріння (Олесь Гончар, III, 1959, 43).
♦ Докопуватися (докопатися) до коріння див. докопуватися; Коріння пускати (пустити) в що, в чому:
а) міцно, надовго закріплюватися де-небудь.
- Люди стали на мирну колію, вже Радянська влада пустила глибоке коріння в народ (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 59);
б) набувати особливої сили, постійності (про почуття, звички тощо).
- Бажання бавити собою, грати певну роль, чути похвали й сміх навколо себе пустили коріння в моїй душі (Саксаганський, Думки про театр, 1955, 104).
2. Коренеплоди, що уживають зі стравами, напоями; прянощі.
- Отаман виніс із кімнати здорову пляшку горілки, настояну на жовтому корінні (Нечуй-Левицький, II, 1956, 224);
- М'ясо дичини іноді шпигують ароматичним корінням (Технологія приготування їжі, 1957, 50).
Ілюстрації
|
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980), том 4 (1973), стор. 292.
