Відмінності між версіями «Рант»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
|||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:rant1.jpg|x140px]] | |
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:rant2.jpg|x140px]] | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Версія за 22:55, 7 листопада 2017
Рант, -ту, м. Рантъ. 1)Чоботи під рант. Вас. 162. Чоботи пошиті до ранту. Прил. у. 2)Вузенька смужка шкіри, яка пришивається, з'єднуючи верх взуття з підошвою. Ні до чобота закаблук, ні до черевика рант (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 232); Хлопці винесли чоботи. Нові, з дрібним рантом (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 264).
Зміст
Сучасні словники
РАНТ, а, ч. Вузенька смужка шкіри, яка пришивається, з’єднуючи верх взуття з підошвою. Ні до чобота закаблук, ні до черевика рант (Укр.. присл.., 1955, 232); Хлопці винесли чоботи. Нові, з дрібним рантом (Кучер, Трудна любов, 1960, 264).Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 451
Ілюстрації
|
МедіаДив. такожДжерела та літератураЗовнішні посилання |
