Відмінності між версіями «Университет»
м |
м |
||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
''Университетъ. ''Тоді саме заводився университет у Харькові. ''К. Гр. Кв. 14. | ''Университетъ. ''Тоді саме заводився университет у Харькові. ''К. Гр. Кв. 14. | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
[[Файл:ХарківськийуніверситетсловникГрінченка.jpg|555 px|thumb|left|Харківський національний університет імені Василя Назаровича Каразіна заснований у 1804 році.]] | [[Файл:ХарківськийуніверситетсловникГрінченка.jpg|555 px|thumb|left|Харківський національний університет імені Василя Назаровича Каразіна заснований у 1804 році.]] | ||
Версія за 20:44, 4 листопада 2017
Университет, -ту, м.
Университетъ. Тоді саме заводився университет у Харькові. К. Гр. Кв. 14.
Історія створення першого Університету України
Харківський національний університет — один із найстаріших університетів Східної Європи. Заснований у листопаді 1804 року з ініціативи видатного просвітителя В. Н. Каразіна, згідно із грамотою Олександра І.
Ботанічний сад університету було засновано в 1804 році. Це найстаріший в Україні Ботанічний сад, який є державним заповідником і в якому зібрана унікальна колекція рослин, представників різних ботаніко-географічних зон усього світу.
Урочисте відкриття університету відбулося 29 січня 1805 року. Університет вписав багато яскравих сторінок в історію українського національного відродження ХІХ–ХХ століть, дав потужний імпульс перетворенню Харкова на крупний науковий і культурний центр, освітянську столицю України, по праву займає вищі шаблі всеукраїнських рейтингів серед класичних університетів і добре відомий далеко за межами України.
В університеті з 1808 року функціонує астрономічна обсерваторія, яка є однією з провідних астрономічних установ України, де проводяться фундаментальні і прикладні дослідження з фізики Сонця, планет, астероїдів, комет і супутників.
Засновник першого університету України
Кара́зін (Каразин) Васи́ль Наза́рович (* 30 січня (10 лютого) 1773, Кручик, тепер Харківська область — † 4 (16) листопада 1842, Миколаїв) — український вчений, винахідник, громадський діяч. Засновник Харківського університету (1805), ініціатор створення одного з перших у Європі Міністерства народної освіти, автор ліберальних проектів реформування державного устрою і народного сільського господарства, праць з агрономії, конструювання сільськогосподарських машин. Зробив численні відкриття в галузі органічної і неорганічної хімії, першим запропонував створення мережі метеорологічних станцій по всій державі.
