Відмінності між версіями «Селюк»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Зовнішні посилання) |
(→Джерела та література) |
||
Рядок 23: | Рядок 23: | ||
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 119. | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 119. | ||
+ | |||
+ | http://ukrlit.org/slovnyk/селюк | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== |
Версія за 10:30, 31 жовтня 2017
Селюк, -ка, м. Житель села, деревенщина. Простий люд селюки. К. ЧР. 352.
Зміст
Сучасні словники
СЕЛЮ́К, а́, ч., розм. Житель села. [Скульптор з передмістя (до жерця):] Коли б ти чув, що там селюк той плів! (Показує вгору на селянина) (Л. Укр., II, 1951, 521); Учився він разом із нами, селюками, колись у містечковій п’ятилітці, з нами ж і товаришував (Вас., Вибр., 1950, 29); Як селюк, що виріс у глушині, Улас відчував розгубленість перед великим містом і зовсім не знав, як себе поводити в ньому (Тют., Вир, 1960, 51).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 119.
http://ukrlit.org/slovnyk/селюк