Відмінності між версіями «Бгати»
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | |||
− | |||
1. Стискаючи в руках, м'яти, скручувати що-небудь. Вона.. хапала листки, бгала їх у руках і оберемками кидала в камін на жар (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 241); Ланкові — молоді дівчата — ..опускали очі та бгали краєчок біленької хустки, помережаної власними руками, і боялися поворухнути лівим плечем, щоб, бува, не брязнули голосно ордени й медалі, щедро почеплені до новенької жакетки (Юрій Яновський, II, 1954, 152). | 1. Стискаючи в руках, м'яти, скручувати що-небудь. Вона.. хапала листки, бгала їх у руках і оберемками кидала в камін на жар (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 241); Ланкові — молоді дівчата — ..опускали очі та бгали краєчок біленької хустки, помережаної власними руками, і боялися поворухнути лівим плечем, щоб, бува, не брязнули голосно ордени й медалі, щедро почеплені до новенької жакетки (Юрій Яновський, II, 1954, 152). | ||
2. Певним чином складати, згортати що-небудь. Гнат стояв оддалік та осміхався, дивлячись, як Настя примірювала червону, як жар, матерію і бгала її в дрібненькі фалди (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 54). | 2. Певним чином складати, згортати що-небудь. Гнат стояв оддалік та осміхався, дивлячись, як Настя примірювала червону, як жар, матерію і бгала її в дрібненькі фалди (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 54). |
Версія за 16:31, 25 жовтня 2017
1. Стискаючи в руках, м'яти, скручувати що-небудь. Вона.. хапала листки, бгала їх у руках і оберемками кидала в камін на жар (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 241); Ланкові — молоді дівчата — ..опускали очі та бгали краєчок біленької хустки, помережаної власними руками, і боялися поворухнути лівим плечем, щоб, бува, не брязнули голосно ордени й медалі, щедро почеплені до новенької жакетки (Юрій Яновський, II, 1954, 152). 2. Певним чином складати, згортати що-небудь. Гнат стояв оддалік та осміхався, дивлячись, як Настя примірювала червону, як жар, матерію і бгала її в дрібненькі фалди (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 54). 3. у що. Вкладати, втискати щось куди-небудь. То свитинку куплю за її гроші, то запаску, то те, то се, та все в скриню і бгаю (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 292); * Образно. В питанні про те, в якій мірі чужомовні слова можуть увіходити в українську мову, можна прийняти такий принцип: не цуратися їх, але й не бгати їх у нашу мову без міри (Володимир Самійленко, II, 1958, 371). ♦ Хоч у вухо бгай — дуже лагідний, тихий, покірний. — Що за люба дитина мій Карпо, такий слухняний, такий тихий, хоч у вухо бгай (Нечуй-Левицький, II, 1956, 281); Диво дивне сталося з Йосипом: то бувало нікому на світі не вступить, не послухає нікого, а то хоч у вухо бгай (Панас Мирний, IV, 1955, 36). 4. Робити з тіста пироги і т. ін. Звечора під новий год Дівчата гадали: ..3 тіста бгали шишечки; Оливо топили (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 60); Через яр ходила Та воду носила, Коровай сама бгала, Дочку оддавала (Тарас Шевченко, I, 1951, 368). 5. діал. Вити (гніздо). Не бгай же гніздечка у діброві, А зобгай же гніздечко у степу, край дороги (Павло Чубинський, V, 1874, 1057). 6. діал. Підгортати, підгинати. Коло них лежала мама, марна, жовта, і бгала коліна під груди (Василь Стефаник, Вибр., 1945, 147).