Відмінності між версіями «Топчак»
м |
|||
| Рядок 58: | Рядок 58: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%B3%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8 | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Версія за 10:40, 21 жовтня 2017
Топчак, -ка, м. Мельница съ коннымъ или воловьимъ приводомъ. Топчак - ходове колесо з внутрішніми сходами, що розташовані на дерев'яному валу. Застосовувалося, зокрема, у водовідливних машинах, млинах для помелу руди в середньовіччі.
Зокрема "топчак" згадується праці Георга Агріколи De Re Metallica (1556 р.):
...Інша (водовідливна) машина того ж роду, описана Вітрувієм, швидше піднімає ковші місткістю один конгій. Тому вона більш корисна для водовідливу з шахтних стовбурів при сильному припливі води. У цій машині немає залізних рам та передавальних коліс. Вона забезпечена топчаком – ходовим колесом з внутрішніми сходами, що сидять на дерев'яному валу. ...Другий млин відрізняється від інших тим, що він замість горизонтального вала має вертикальний вал. Він забезпечений внизу обертовим топчаком, який приводять в рух двоє робітників, ступаючи ногами на його планки; нерідко цю роботу виконує і один робітник. Іноді з цього валу виступає дишло, яке обертає по колу кінь або осел, чому її називають «ослячим млином». Зубчасте колесо приводить в рух цівочне колесо і тим самим і жорно.
Сучасні словники Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ТОПЧА́К див. тупчак.
ТУПЧА́К, ТОПЧА́К, а, чол., заст. Вітряк з кінним приводом. — Тепер упаять [знову] тупчак... То жди того вітру, коли він повійне, щоб у вітряку змолоти, а то тобі повсякчас є... Схотів, загнав коня... Хай тупцюється... а млин меле... борошно сиплеться (Панас Мирний, I, 1954, 197); Замішавшись між в'язнів, він довго ходив, мовчазно приглядаючись до того, як тупцювали по кругу, мов коні на тупчаку, пари з важкими ношами (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 296); Дме патлатий у трубу, надувся, топчешься ногами, як коняка в топчаку, й веселим оком підморгує танцюрам (Степан Васильченко, I, 1959, 243).
СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.
топчак - іменник, чоловічий рід, неістота, II відміна
| ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
|---|---|---|
| називний | топчак | топчаки |
| родовий | топчака | топчаків |
| давальний | топчакові, топчаку | топчакам |
| знахідний | топчак | топчаки |
| орудний | топчаком | топчаками |
| місцевий | на/у топчаку | на/у топчаках |
| кличний | топчаку | топчаки |
Ілюстрації
|
|
|
|
