Версія за 19:03, 10 квітня 2017

Студентка групи ПВШм-1-15-2.од Ільницька Світлана Василівна проходила практику в Київському державному інституті декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука

Зміст

Моніторинг впровадження ІКТ в освітній установі

1.Аналіз освітньої політики з питань впровадження ІКТ.

Очолює інститут в.о. ректора заслужений художник України, доцент Полтавець-Гуйда Оксана Вікторівна Підготовка фахівців здійснюється на двох факультетах, у складі яких діє сім кафедр:
1. Факультет декоративно-прикладного мистецтва:
- Кафедра художньої кераміки, дерева, скульптури та металу;
- Кафедра монументально-декоративного мистецтва;
- Кафедра художнього текстилю та моделювання костюма (випускова);
- Кафедра живопису (базова кафедра).
2. Факультет дизайну:
- Кафедра дизайну (випускова);
- Кафедра рисунка (базова);
- Кафедра мистецтвознавчих та гуманітарних дисциплін (базова)
Чисельність науково-педагогічних працівників, усього 135. Серед штатних працівників професорсько-викладацького складу інституту:
3 атестовані професори з почесним званням,
1 народний художник України,
7 астестованих доцентів з почесним званням,
3 заслужені художники України,
1 заслужений діяч мистецтв України,
1 заслужений майстер народної творчості.
Серед них – члени-кореспонденти, академіки Академії мистецтв України, лауреати державних премій, почесні професори європейських університетів тощо.
ДОСЛІДЖЕННЯ, ЩО ВИКОНУЮТЬСЯ НА КАФЕДРАХ У МЕЖАХ РОБОЧОГО ЧАСУ ВИКЛАДАЧІВ
1. НДР N44/10.01.07 «Розробка методичних основ реабілітації порушеного міського середовища Донбасу».
2. НДР «Образотворчий фольклор як художнє явище в українському сучасному мистецтві».
3. НДР № 0116U008692 «Теорія і практика формування фахової компетентності з дизайну у студентів вищих мистецьких навчальних закладів».
4. Дослідження «Психолого-педагогічні основи творчої самореалізації студентської молоді у ВНЗ мистецького спрямування» у рамках НДР №0116U004812 «Психологічні технології самодетермінації розвитку особистості».
5. Дослідження «Вишивальне мистецтво XX – початку XXI століття: традиції та сучасні трансформації».
6. Дослідженя «Костюм як мова образотворення».
7. Дослідження «Творчість родини Тимченко-Скицюк в контексті школи петриківського розпису».
8. Дослідження «Художнє дереворізьблення Київщини XX – початку XXI століття».
Науково-практична конференція студентів і молодих дослідників «Мистецтво і суспільство: взаємопроникнення та протидія» - 25 студентів-учасників. Науково-практична конференція «Художні практики на початку ХХІ століття: новації, тенденції, перспективи» - 32 студенти-учасники.
Для апробації та практичного втілення результатів науково-творчих проектів, підготовки студентів до участі у конкурсах, симпозіумах, фестивалях, олімпіадах тощо в Інституті діють: - макетна майстерня промислового дизайну; - науково-творчий студентський гурток «Sketching»; - авторська творча студія А. М. Трубнікова; - курс вечірнього рисунка; - гурток іконопису.
В Інституті є дві комп'ютерні аудиторії з налаштованим програмним забезпеченням відповідно до потреб студентів (майбутніх дизайнерів) та викладачів. Кожен відділ теж забезпечений устаткуванням. Також на балансі Інституту є два ноутбука, та два проектора.

2. Інтерв’ю з керівником навчального закладу та його заступниками

Завдяки стрімкому розвитку та активному використанню ІКТ, системний підхід до трансформації системи освіти передбачає розробку освітньої ІКТ- політики на рівні держави, регіону чи окремого навчального закладу. ІКТ- політика в галузі освіти - формування пріоритетів та планів – може поєднати нововведення на базі ІКТ з іншими змінами в навчальних програмах та оцінюванні знань студентів, з професійним розвитком викладачів, методами викладання та навчання, організацією досліджень, забезпеченням трансферу знань та мобільності студентів, моніторингом та оцінюванням якості підготовки спеціалістів на надання освітніх послуг. До того ж ІКТ-політика здатна поєднати трансформацію системи освіти з важливими цілями. Інтерв'ю проходила з начальником відділу по комп'ютерним технологіям Чернявським Тарасом Вікторовичем
Завдяки стрімкому розвитку та активному використанню ІКТ, системний підхід до трансформації системи освіти передбачає розробку освітньої ІКТ- політики на рівні держави, регіону чи окремого навчального закладу. ІКТ- політика в галузі освіти (далі ІКТ-політика) - формування пріоритетів та планів – може поєднати нововведення на базі ІКТ з іншими змінами в навчальних програмах та оцінюванні знань студентів, з професійним розвитком викладачів, методами викладання та навчання, організацією досліджень, забезпеченням трансферу знань та мобільності студентів, моніторингом та оцінюванням якості підготовки спеціалістів на надання освітніх послуг. До того ж ІКТ-політика здатна поєднати трансформацію системи освіти з важливими цілями соціального та економічного розвитку країни, регіону чи навчального закладу
1. Тарас Вікторович, ви як спеціаліст в цьому навчальному закладі з ІКТ, скажіть, наскільки досконало розроблена ІКТ політика в Інституті Бойчука?
•Звичайно досконалість ІКТ політики залежить від ресурсів, які має наш інститут оскільки процес розробки та реалізації ІКТ- політики може відбувається централізовано. До процесу обговорення положень та документів ІКТ-політики ми долучаємо викладачів, студентів, представників адміністрації, представників бізнесу, запрошувати зовнішніх експертів.
2. Безперечно, ресурсне забезпечення ІКТ залежить напряму від організації та адміністрації навчального закладі, як ваше керівництво сприяє розвитку ІКТ політики в Інституті?
•Адекватне фінансування та розбудова ІТ- інфраструктури. Забезпечення умов для активного впровадження ІКТ у діяльність вишу. Закупівля обладнання, частковий ремонт. Це все відбувається дещо повільно та поступово.
3. Як сучасні ком'ютерні технології (знання програм) впливає на якість організації навчального процесу в Інституті?
•Зараз вже ніхто не уявляє освіту без таких технологій, в планах, в дизайн освіті, це і в виконанні завдань з основ композиції, формотворення, кольорознавства, дизайнерських завдань, фотошоп, ілюстратор, архікад. Вивчають сучасні комп'ютерні програми.
4. Система підвищення кваліфікації відбувається з використанням ІКТ?Як це відбуваєтся?
•Розроблені програми, у нас можна проходити підвищення кваліфікації, саме за допомогою ІКТ, розроблені електронні курси по підвищенню кваліфікації.
5. Розкажіть як побудована ІТ інфраструктура у вашому навчальному закладі?
•Такого роду інфраструктура в інституті включає персонал (я та ще один адміністратор), які забезпечує надання інформаційних, обчислювальних і телекомунікаційних ресурсів, можливостей і послуг працівникам (підрозділам) організації, необхідних для здійснення професійної діяльності, сервісне обслуговування; програми, інсталяція програм.
6. Які поради для вищого навчального закладу Ви могли б надати для впровадження інформаційних технологій в освітній процес установи?
•У такому контексті для ефективного використання інформаційних технологій навчальний заклад повинен врахувати наступні вимоги:
а) сформувати чітке уявлення про власні стратегії освітніх послуг і роль ІТ в їх реалізації;
б) бути прозорими для студентів, викладачів, абітурієнтів та інших зацікавлених осіб;
в) вести облік коштів, витрат на ІТ, управління цими об’єктами та розуміти їх значення;
г) поширити відповідальність за організацію призначень, необхідних для успішного використання нових можливостей ІТ;
д) брати участь у міжнародних проектах, конкурсах, грантах;
е) забезпечити необхідні передумови для побудови спільного бізнес-освітнього середовища з ІТ галуззю.
Подібні зміни зроблять ВНЗ більш сучасними та динамічними без втрат для традиційних академічних цінностей, та мають надати можливості навчальному закладу існувати у якості сучасного підприємницького університету. Важливим етапом цього процесу є постійний моніторинг стану розвитку та впровадження інформаційних технологій в освітні та бізнес-процеси ВНЗ, дослідження зміни рейтингових показників університету та їх залежності від використання тих чи інших стратегій інформаційно-технологічного розвитку вищого навчального закладу

ІК-компетентності вчителів, вихователів закладу. Створення анкети. Проведення анкетування. Аналіз результатів анкетування

Завдання сучасного вчителя – не лише дати знання відповідно до навчальної програми, але сформувати в учнях життєво важливі навики роботи з інформацією: пошуку, збирання та опрацювання необхідних даних і відомостей, вміння ефективно взаємодіяти, зберігати та презентувати результати своєї роботи. Зростаюча потреба в інформаційній, технологічній та візуальній грамотності випускників шкіл, розуміння того, що учні змінилися, а освітні практики – ні, вимагає наявності значної кількості педагогів, які володіють практичними навичками використання інформаційно-комунікаційних технологій, визначених міжнародними освітніми спільнотами та організаціями. Високий рівень інформаційно-комунікаційної компетентності (ІК- компетентності) вчителя стає запорукою ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій в закладі, є одним з найважливіших показників успішності його діяльності і одночасно необхідною передумовою для подальшого підвищення рівня його професійної компетентності. Розповсюдження цифрових технологій сприяє перетворенню навчання на неперервний, індивідуально-орієнтовний, гнучкий та динамічний процес. ЮНЕСКО приділяє особливу увагу розвитку високотехнологічних освітніх компетенцій та навичок XXI століття засобами використання сучасних інформаційних та комунікаційних технологій.
Протягом проходження практики педагогам та всім учасникам навчального процесу пройти анкетування для визначення рівня ІКТ-компетентності.https://docs.google.com/a/kubg.edu.ua/forms/d/e/1FAIpQLSfH3LhYuX2qFjfS6WZergrPtRIVSNssxYH5JfB8-ZiaxLaHGg/viewformhttps://docs.google.com/a/kubg.edu.ua/forms/d/e/1FAIpQLSfH3LhYuX2qFjfS6WZergrPtRIVSNssxYH5JfB8-ZiaxLaHGg/viewform