Відмінності між версіями «Золотити»

Версія за 23:50, 13 грудня 2016

Золоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Золотить, позлащать. Федьк. І. 79. Сонечко гай золотило. Шевч. 410.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

 в означеннях

Тлумачення, значення слова «золотити»:

ЗОЛОТИТИ, лочу, лотиш, недок., перех.

1. Покривати золотом (у 1 знач.) або позолотою. Золотаря хтось, Лаерка, сюди хай покличе негайно, — Щоб у телиці тієї він роги прийшов золотити (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 68); * Образно. Кінчилося літо. Осінь непомітно золотила сади, розсипала багрянець (Панас Кочура, Родина.., 1962, 49).

2. Освітлюючи, надавати чому-небудь золотистого кольору, відтінку. Вечерне сонечко гай золотило, Дніпро і поле золотом крило (Тарас Шевченко, II, 1963, 43); Далеке полум'я золотило листя на тополях над Лошшю (Олекса Десняк, Вибр., 1947, 50).

3. перен. Робити привабливим; прикрашати. Мірне гойдання брички розкішно вколисувало його, а його власні мислі та думи золотили перед ним увесь світ (Іван Франко, V, 1951, 324). ♦ Золотити пілюлю див. пілюля; Золотити руку кому — давати гроші кому-небудь за певну послугу. СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.

золотити - дієслово, недоконаний вид, II дієвідміна Теперішній час

	Однина	Множина

1 особа золочу золотимо 2 особа золотиш золотите 3 особа золотить золотять Майбутній час

	Однина	Множина

1 особа золотитиму золотитимемо 2 особа золотитимеш золотитимете 3 особа золотитиме золотитимуть Минулий час

	Однина	Множина

Чоловічий рід золотив золотили Жіночий рід золотила Середній рід золотило Наказовий спосіб

	Однина	Множина

1 особа золотімо 2 особа золоти золотіть Дієприслівник Теперішній час золотячи Минулий час золотивши

[1]