Відмінності між версіями «Фаяти»
| Рядок 27: | Рядок 27: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фаяти.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фаяти.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фаяти2. | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фаяти2.gif|x140px]] |
Версія за 16:44, 6 грудня 2016
Фаяти, фаю, -єш, гл. Колыхать, колебать, развѣвать. Стоїть верба над водою, нею вітер фає. ЕЗ. V. 227.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ФАЯТИ, фаю, фаєш, недок., діал. Колихати, розвівати. Стоїть верба над водою, нею вітер фає (Словник Грінченка). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 572.
Орфографічний словник української мови
фа́яти дієслово недоконаного виду колихати; розвівати діал.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ФА́ЯТИ, фа́ю, фа́єш, недок., діал. Колихати, розвівати. Стоїть верба над водою, нею вітер фає (Сл. Гр.). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 572. Фаяти, фаю, єш, гл. Колыхать, колебать, развѣвать. Стоїть верба над водою, нею вітер фає. ЕЗ. V. 227. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 376.
Ілюстрації
|
|
