Відмінності між версіями «Димка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 12: Рядок 12:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yupka042.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yupka042.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
 +
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
{{#ev:youtube|JDe2IlBMOTQ}}
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=хореографія]]
 +
[[Категорія:Тр]]
 +
 +
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BC%D0%BA%D0%B0_(%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D0%B3) Димка(одяг)]

Версія за 01:00, 6 грудня 2016

Димка це... Дима (димка) — рід домотканого каніфасу, грубе полотно з конопель, яке ткали в пасмани (смужку) з геометричним орнаментом, чергуючи сині та білі смуги. Спідниці виготовлені з такого полотна називали димкою (димою). До таких спідниць носили білі полотняні запаски (фартушки) та крайки. Димку носили на будній день міщанки по всій Україні, а також просте населення (н-д. бойки, подоляни).

Димкою називали також спідниці з вибійки. Цей стародавній промисел в 19 ст. захопили в свої руки євреї. Вони називалися димкарями. В час вільний від польових робіт, вони їздили від села до села і зупиняючись в корчмі димкар посилав помічника на коні по селі оголошувати про його прибуття. І тоді жінки несли сире або напіввибілене полотно для вибійки, з якого пізніше шили спідниці-димки, катанки, куртки. Димкар пропонував зразки вибійки на папері, а по вибраному мотиві діставав дошки з різьбою, намащував на дошки щіткою фарбу і притискав дошки до полотна і так до кінця усього полотна. Ця робота тривала декілька хвилин і коштувала 3-4 копійки. Фарба висихала досить швидко і таку спідницю можна було прати та золити і фарба при цьому не линяла.

Ілюстрації

11. Ukr divchyna-mischanka.jpg 15tradiciya.jpg Images-referats-13789-image011.jpg Yupka042.jpg


Медіа

Джерела та література

Димка(одяг)