Відмінності між версіями «Зимарка»
(→СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 40: | Рядок 40: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:зимарка1 |x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:зимарка1 |x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:зимарка2 |x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:зимарка2 |x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:зимарка3 |x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:зимарка3 |x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== | ||
Версія за 21:58, 5 грудня 2016
Зимарка, -ки, ж. Зимняя хата въ полонинах, безъ печи, — въ ней живутъ работники, убирающіе сѣно, а также кормящіе стоящій тамъ скотъ. Шух. І. 54, 189, 111.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗИМА́РКА, и, жін., діал. Зимівля (у 2 знач.). Зимарка — в Гуцульщині хата в полонинах (Іван Франко, IV, 1950, 530); Він вибирався на ніч до зимарки (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 253).
"Словопедія"
ЗИМАРКА
зима́рка іменник жіночого роду приміщення діал.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ЗИМА́РКА, и, ж., діал. Зимівля (у 2 знач.). Зимарка — в Гуцульщині хата в полонинах (Фр., IV, 1950, 530); Він вибирався на ніч до зимарки (Круш., Буденний хліб.., 1960, 253). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 566.
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Зима́рка, -ки, ж. Зимняя хата въ полонинах, безъ печи, — въ ней живутъ работники, убирающіе сѣно, а также кормящіе стоящій тамъ скотъ.Шух. І. 54, 189, 111.
«Словники України on-line»
зима́рка – іменник жіночого роду
(приміщення)
Іноземні словники
===Словари и энциклопедии на Академике=== зимарка диал. зимо́вка; диал. зимо́вник Українсько-російський словник
Ілюстрації
| x140px | x140px | x140px
Цікаві фактиНацмузей у Пирогові: спалять і продадуть?!Чергова ганьба в Національному музеї народної архітектури і побуту України. Згорів цінний експонат – споруда Пастирки (зимарки) з Рахова у відділі Карпати, сектор Гуцульщина. Унікальна будівля ХІХ століття. Фактично, подібних не збереглося… Поки не зрозуміло – то цілеспрямований підпал, чи випадкове багаття змерзлих бомжів – споруда стоїть практично без нагляду охорони, біля лісу, тож сумнівних та випадкових осіб там чимало. У Міністерстві культури зазначають, що постраждала споруда «не занесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, є житлово-господарчою будівлею та складовою експозиції музею – «Карпати» в підзоні «Гуцульщина». Чомусь дирекція не дбає про те, щоб забезпечити повноцінну охорону скансену – завжди чогось не вистачає. Не то грошей, не то розуму, не то чесності. Як кажуть, треба менше красти…- Віктор Тригуб. Обурює, що за роки директорства попа-комерсанта Бойка, було жорстко розігнано власну пожежну охорону – зекономили… А подаровані спонсорами сучасні пожежні автомобілі розкомплектовано, розкрадено і виведено з ладу. Як символи безпорадності нинішньої управлінської команди найбільшого музею Європи. У довідці журналу «Музеї України» додають: «Пастирка – типовий пам’ятник народного зодчества, характерний для високогірної зони Закарпаття. Споруда має ще одну регіональну назву – «зимарка», так як використовувалася і взимку. Щоб не возити сіно до садиби, багаті господарі будували зимарки. Влітку косили сіно і жили весь період в пастирці, а взимку виганяли сюди худобу і зимували з нею, аж поки не закінчиться сіно. Пастирки були різних типів, але обов’язково в плані мали хату та стайню». |
