Відмінності між версіями «Чесний»
(→Дивись також) |
|||
| Рядок 46: | Рядок 46: | ||
[[Зображення:100813.jpg|x140px]] | [[Зображення:100813.jpg|x140px]] | ||
[[Зображення:Kak-ponjat-sebja-obshhestvo-i-chelovek-persona-2_2.jpg|x140px]] | [[Зображення:Kak-ponjat-sebja-obshhestvo-i-chelovek-persona-2_2.jpg|x140px]] | ||
| + | [[Зображення:Professional-ethics-2.jpg|x140px]] | ||
== Медіа == | == Медіа == | ||
Версія за 18:51, 5 грудня 2016
Чесний, -а, -е. 1) Честный. Чесний не одурить. 2) Почтенный, уважаемый. Між людьми чесними зубів не продавай. Ном. № 12647. Яка в мене борода чесна і велика. Закр. Вона чесного роду. Стор. М. Пр. 52. Млин чесна храмина. Ном. № 10299 3) Чесний хрест. Праздникъ воздвиженія креста (14 сентября). О. 1861. V. 73. Поїхав ото я саме під Чесного Хреста у ліс дрова рубати. Грин. І. 4.
Зміст
Сучасні словники
ЧЕСНИЙ - на че́сному сло́ві, зі сл. трима́тися, жарт. Ледве. Ґудзик у нього на куртці тримається на чесному слові (З усн. мови).
ЧЕ́СНИЙ, а, е. Який відзначається високими моральними якостями. Член партії повинен ..бути правдивим і чесним перед партією і народом (Статут КПРС, 1961, 4); Чесним, хлопчику, будь у труді, у навчанні, у дружбі (Криж., Під зорями.., 1950, 27); Як і Кобилянська, так само радісно привітала визволення і вся чесна інтелігенція західних областей України (Рильський, III, 1956, 46); // Не здатний украсти що-небудь, не схильний до крадіжки. — Опріч поденної ціни, я тебе й награжу [нагороджу] за твою правду і коли будеш чесний (Кв.-Осн., II, 1956, 404); // Який виражає правдивість, прямоту характеру, відвертість (про обличчя, погляд і т. ін.). Він [лікар] стискає мені руку й дивиться в очі. І я розумію його. Нема рятунку? Нема,— кажуть його чесні очі (Коцюб., І, 1955, 417); Висока ідейність і глибока народність нашої літератури — от що вабить до себе чесні серця та світлі уми на світі (Рильський, IX, 1962, 15); // Власт. людині, яка має високі моральні якості. З його чесної і правдивої вдачі неначе хтось висмоктав половину енергії, половину свіжих, здорових дум (Н.-Лев., VI, 1966, 8)
Відмінки
називний че́сний че́сна че́сне че́сні родовий че́сного че́сної че́сного че́сних давальний че́сному че́сній че́сному че́сним знахідний че́сний че́сну че́сне че́сні орудний че́сним че́сною че́сним че́сними місцевий у че́сному у че́сній у че́сному у че́сних
Іноземні словники
Англійською - honesty
Російською - честный
Французькою - honnête
Італійською - onesto
[Німецькою ] - ehrlich
[Японською ] - 正直な
Визначення
Вимога чесності обумовлена необхідністю спільної діяльності людей в процесі соціальної практики, взаємній координації їх дій і потребами повсякденного життя.
З точки зору етики, чесність зазвичай вважається позитивною якістю. Проте в практичних справах більшість людей допускають дрібний обман, розцінюючи абсолютну чесність як наївність або навіть дурість. Значні відступи від чесності допускаються в тих випадках, коли вона створює загрозу життю і здоров'ю. Крім того, негласний моральний кодекс обмежує правдивість у тих випадках, коли інформація може травмувати співрозмовника. Особливо часто це обмеження пов'язане з щирістю, тобто вираженням свого відношення до співрозмовника, якщо таке є безстороннім. Деякі лікарі вважають етично за правильне приховувати від пацієнтів загрозливі діагнози. Багато людей приховують від близьких свої неприємності, щоб позбавити їх від зайвого занепокоєння.
З точки зору чесності в політиці, Н.Макіавеллі писав: «Поміркований правитель не може й не повинен бути вірним своїй обіцянці, якщо це стає йому невигідним або якщо щезли ті причини, що примусили його дати слово. Якби люди були чесними, це була б погана порада. Але всі вони схильні до зла, схильні свідомо чи несвідомо перейти на бік тих, хто заслуговує не похвали, а осуду. Тому правитель не зобов'язаний бути вірним людям».
У широкому сенсі слова чесність – це правдивість. Говорити правду нас учать з народження, батьки ведуть цілу «війну» з дітьми за прагнення завжди чути правду. Але, на жаль, в дорослому житті правдивість, чесність не завжди потрібна. Це відбито як в прислів'ях («Хто не збреше, той і правди ніколи не скаже»), так й у художній літературі. Ось, наприклад, як говорить про це Ф.М. Достоєвський: «Бажання збрехати, з метою ощасливити свого ближнього, ти зустрінеш навіть і в найблагороднішому нашому суспільстві, бо всі ми страждаємо цією нестриманістю сердець наших. Я сам, признаюся, належу до цього непорядного типа і все життя страждав від цього. Друг мій, дай завжди небагато збрехати людині – це безневинно. Навіть багато дай збрехати. По-перше, це покаже твою делікатність, а по-друге, за це тобі теж дадуть збрехати – дві величезні вигоди – разом. лат. Que diable! Потрібно любити свого ближнього».
Ілюстрації
Медіа
Дивись також
Честь Справедливий Благородний
