Відмінності між версіями «Живжик»
(→[Посилання СЛОВО]) |
(→Посилання на споріднені слова зі словника Бориса Грінченка) |
||
Рядок 20: | Рядок 20: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
===Посилання на споріднені слова зі словника Бориса Грінченка === | ===Посилання на споріднені слова зі словника Бориса Грінченка === | ||
+ | Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. | ||
+ | Том 1, ст. 478. | ||
+ | |||
===[Посилання СЛОВО]=== | ===[Посилання СЛОВО]=== | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 517. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 517. |
Версія за 20:50, 3 грудня 2016
Живжик, -ка, м. = Жевжик.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЖЕ́ВЖИК, а, чол., розм. 1. Вертлява, рухлива людина легковажної вдачі, що любить похизуватися; фат, ферт, фертик. — Як це «досить»? — запротестував рожевощокий і червоногубий жевжик з напомаженим до блиску волоссям (Олесь Донченко, V, 1957, 368); Біля кількох лавок цілими гуртками щебетали дівчата, оточені якимись жевжиками в маленьких сплющених кепочках (Олесь Гончар Дорога.., 1953, 30); // Молода, недосвідчена людина. То поранення, то гострий язик, то якась випадковість відсовували його у тінь, а тим часом двадцятип'ятилітні жевжики вибивалися у міністри чи посли (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 189); — Пам'ятаю, ще підлітком був, коли церкву в селі почали будувати. Ну, будують собі, а ми, такі жевжики, поблизу стовбичимо. Цікаво, не хату будують — церкву (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 88). 2. рідко. Те саме, що горобець. Ох! поти жевжики вчащали, Поки всі ягоди на Вишні обдзюбали — Тепер до бідної ніколи не летять (Євген Гребінка, I, 1957, 51).
"Словопедія"
Же́вжик, -ка, м. 1) Воробей. 2) Вѣтренникъ, вертопрахъ. Чортів жевжик. Ном. № 3256. Жевжики, що дівчат обдурювали. Кв. II. 421. Ум. жевжичок.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Посилання на споріднені слова зі словника Бориса Грінченка
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 478.
[Посилання СЛОВО]
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 517.