Відмінності між версіями «Лозиння»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 30: Рядок 30:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lozapleten.iza-3.jpg.dbc03f2f287ff34d3a09bbc16a63af33.jpeg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lozapleten.iza-3.jpg.dbc03f2f287ff34d3a09bbc16a63af33.jpeg|x140px]]
 
|}
 
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| dI9Z_Bk0bPQ}}
 +
[https://www.youtube.com/watch?v=dI9Z_Bk0bPQ]
 +
{{#ev:youtube| Pa50Ag_bv6w }}
 +
[https://www.youtube.com/watch?v=Pa50Ag_bv6w]

Версія за 21:49, 2 грудня 2016

Лозиння, -ня, с. соб. Лоза. Ув. Лозиня́чча.

Сучаснісловники

української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)

ЛОЗИ́ННЯ, я, сер., розм. Те саме, що лозняк. Ганкаур вийшов із своїми людьми на берег. Втягнувши піроги в густе лозиння, він рушив йому одному відомою дорогою (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 90).

[1]

ЛОЗИ́ННЯ, я, с., розм. Те саме, що лозня́к. Ганкаур вийшов із своїми людьми на берег. Втягнувши піроги в густе лозиння, він рушив йому одному відомою дорогою (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 90).

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Лози́ння, -ня, с. соб. Лоза. Ув. лозиня́чча.

«Словники України on-line»

лози́ння – іменник середнього роду

Іноземнісловники

и энциклопедии на Академике

лозиння -я, с., розм. Те саме, що лозняк.

Ілюстрації

582e4d5804559fe017b46e1f.jpg Dafd2b.jpg Lozapleten.iza-3.jpg.dbc03f2f287ff34d3a09bbc16a63af33.jpeg

Медіа

[2]

[3]