Відмінності між версіями «Гнилиця»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Джерела та література) |
(→Джерела та література) |
||
Рядок 24: | Рядок 24: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
# Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 93. | # Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 93. | ||
− | # Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська | + | # Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво |
− | поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво | + | |
художньої літератури «Дніпро», 1986. | художньої літератури «Дніпро», 1986. | ||
Версія за 00:41, 1 грудня 2016
Гнилиця, -ці, ж. Дикая груша, которую ѣдятъ только прогнившею. Ном. № 12217. Ум. ниличка.
Зміст
Сучасні словники
ГНИЛИ́ЦЯ, і, жін. Пригнилий плід дикої груші. — Ми перерили все — хоч би тобі гнилиця... Вертайтеся, бо нічим поживиться (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 204); Сад.. ще виповнений осінніми пахощами яблук, слив, гнилиць (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 195).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 93.
- Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво
художньої літератури «Дніпро», 1986.