Відмінності між версіями «Шайтан»
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасний український словник== | ==Сучасний український словник== | ||
Шайта́н ({{lang-tr| Şeytan}, аш-шайта́н) — в мусульманській міфології одне з імен диявола (дідька) і найнижча з категорій джинів; також назва лихих духів у тюрків Поволжя. | Шайта́н ({{lang-tr| Şeytan}, аш-шайта́н) — в мусульманській міфології одне з імен диявола (дідька) і найнижча з категорій джинів; також назва лихих духів у тюрків Поволжя. | ||
| + | |||
| + | ==Тлумачення слова у сучасних словниках== | ||
| + | Тлумачний словник української мови: ШАЙТА́Н— іменник, чоловічий рід. | ||
| + | 1. У мусульманській міфології — злий дух; чорт, диявол. І знов шайтан нашіптує їй грішні думки, каламутить спокій (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 288); Шайтан навіяв лиху вигадку ханові Іслам-Гірею, котрий повелів ширинському князеві взяти три тисячі вершників.. і учинити промисел над прикордонними селами і городами козацькими (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 182); * У порівняннях. — В нічну добу, в годину сонну, Прокрастись можна поуз [повз] стан І донести пану Енею, Як Турн злий з челяддю своєю На нас налазить, мов шайтан (Іван Котляревський, I, 1952, 223); | ||
| + | 2. Уживається як лайливе слово. — Ти, шайтан турецький, — почав він таким тоном, мовби адмірал Янікоста і справді міг його чути в цей час, — проклятого чорта брат і самого Люципера секретар! Який з тебе лицар..? (Олесь Гончар, II, 1959, 52). | ||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | 1. Шайтан-Ібліс. У першому значенні слово «Шайтан» повністю відповідає значенню поширенішого в арабів (і в Корані) слова Ібліс, проте в тюрків ця назва коранічного диявола є популярнішою. У цьому значенні часто прийняте написання слова з великої літери — Шайтан. | ||
| + | 2. Шайтани — злі джини і лихі духи. У значенні категорії коранічних джинів — надприродних безтілесих, створених з диму і вогню, істот, що служать Іблісу і найчастіше лихі до людини, то поміж інших (іфрити, сі'лати, ґулі і куртуби) шайтани є найнижчими у ієрархії джинів і найлихішими до людей. | ||
| + | 3. Шайтан у народів Поволжя. З поширенням ісламу на тюркські народи образ шайтанів коранічних не міг не накластися на більш ранні народні вірування і міфологію. У тюрків Поволжя шайтани трансформувалися у міфічних персонажів, героїв казок і вірувань. Зокрема, у татар Поволжя шайтан — лихий чорт, у чувашів Шуйттан — лихе божество, навіть у нетюркомовних удмуртів як лихий антагоніст доброму божеству Інмар іноді виступає не традиційний Керемет, а запозичений у тюрків-сусідів Шайтан. | ||
| + | |||
| + | ==Іноземні джерела== | ||
| + | [http://Шайтан https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B0%D0%BD] | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|J1kHxMvtvN8}} | ||
| + | {{#ev:youtube|o2thLIA-2Oo}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B0%D0%BD | ||
| + | https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B0%D0%BD | ||
| + | http://sum.in.ua/s/shajtan | ||
| + | https://www.youtube.com/watch?v=J1kHxMvtvN8 | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
Версія за 23:16, 30 листопада 2016
Шайтан, -на, м. Чортъ. Як Турн злий з челяддю своєю на нас налазить мов шайтан. Котл. Ен. V. 44.
Зміст
Сучасні словники
Сучасний український словник
Шайта́н ({{lang-tr| Şeytan}, аш-шайта́н) — в мусульманській міфології одне з імен диявола (дідька) і найнижча з категорій джинів; також назва лихих духів у тюрків Поволжя.
Тлумачення слова у сучасних словниках
Тлумачний словник української мови: ШАЙТА́Н— іменник, чоловічий рід. 1. У мусульманській міфології — злий дух; чорт, диявол. І знов шайтан нашіптує їй грішні думки, каламутить спокій (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 288); Шайтан навіяв лиху вигадку ханові Іслам-Гірею, котрий повелів ширинському князеві взяти три тисячі вершників.. і учинити промисел над прикордонними селами і городами козацькими (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 182); * У порівняннях. — В нічну добу, в годину сонну, Прокрастись можна поуз [повз] стан І донести пану Енею, Як Турн злий з челяддю своєю На нас налазить, мов шайтан (Іван Котляревський, I, 1952, 223); 2. Уживається як лайливе слово. — Ти, шайтан турецький, — почав він таким тоном, мовби адмірал Янікоста і справді міг його чути в цей час, — проклятого чорта брат і самого Люципера секретар! Який з тебе лицар..? (Олесь Гончар, II, 1959, 52).
Цікаві факти
1. Шайтан-Ібліс. У першому значенні слово «Шайтан» повністю відповідає значенню поширенішого в арабів (і в Корані) слова Ібліс, проте в тюрків ця назва коранічного диявола є популярнішою. У цьому значенні часто прийняте написання слова з великої літери — Шайтан. 2. Шайтани — злі джини і лихі духи. У значенні категорії коранічних джинів — надприродних безтілесих, створених з диму і вогню, істот, що служать Іблісу і найчастіше лихі до людини, то поміж інших (іфрити, сі'лати, ґулі і куртуби) шайтани є найнижчими у ієрархії джинів і найлихішими до людей. 3. Шайтан у народів Поволжя. З поширенням ісламу на тюркські народи образ шайтанів коранічних не міг не накластися на більш ранні народні вірування і міфологію. У тюрків Поволжя шайтани трансформувалися у міфічних персонажів, героїв казок і вірувань. Зокрема, у татар Поволжя шайтан — лихий чорт, у чувашів Шуйттан — лихе божество, навіть у нетюркомовних удмуртів як лихий антагоніст доброму божеству Інмар іноді виступає не традиційний Керемет, а запозичений у тюрків-сусідів Шайтан.
Іноземні джерела
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B0%D0%BD
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B0%D0%BD https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B0%D0%BD http://sum.in.ua/s/shajtan https://www.youtube.com/watch?v=J1kHxMvtvN8
