Відмінності між версіями «Миса»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ми́са, -си, '''''ж. ''Миса, родъ большой глубокой тарелки. ''Винесли йому мису золота, а другу срібла. ''Гол. II. 54. ''З полиці миси, миски й мисочки і зелені й червоні, і жовті... викрашаються. ''МВ. (О. 1862. III. 57). | '''Ми́са, -си, '''''ж. ''Миса, родъ большой глубокой тарелки. ''Винесли йому мису золота, а другу срібла. ''Гол. II. 54. ''З полиці миси, миски й мисочки і зелені й червоні, і жовті... викрашаються. ''МВ. (О. 1862. III. 57). | ||
[[Категорія:Ми]] | [[Категорія:Ми]] | ||
| + | Ми́са[1] (заст. ми́ска)[2] — вид столового посуду, зазвичай для рідких страв (супи, юшки) у вигляді глибокого, круглого виробу з направленими вгору краями. Функціонально близькі до глибоких тарілок, де краї направлені в сторони. | ||
| + | Слово «миса» має латинське походження: через посередництво дав.-в.-нім. mias («стіл») походить від нар.-лат. mēsа — форми лат. mēnsа («стіл», пор. «менса»)[3][4]. | ||
| + | |||
| + | Миски бувають керамічними, металевими, скляними, дерев'яними, пластиковими та навіть паперовими. Мають форму півсфери, що зближує миску з чашкою. Однак миска зазвичай більша і з неї не п'ють, а їдять ложкою. Також мискою називають чашку для годування собак, котів. Скляні чи порцелянові миски використовують для подавання салатів (салатниці). | ||
| + | |||
| + | З прадавніх часів традиційний посуд у селах України. Миски зберігали на полицях або в шафах, які називалися ми́сниками[5]. | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| Рядок 8: | Рядок 14: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:920526.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:201568.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Миса.jpeg|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 09:05, 20 листопада 2017
Ми́са, -си, ж. Миса, родъ большой глубокой тарелки. Винесли йому мису золота, а другу срібла. Гол. II. 54. З полиці миси, миски й мисочки і зелені й червоні, і жовті... викрашаються. МВ. (О. 1862. III. 57). Ми́са[1] (заст. ми́ска)[2] — вид столового посуду, зазвичай для рідких страв (супи, юшки) у вигляді глибокого, круглого виробу з направленими вгору краями. Функціонально близькі до глибоких тарілок, де краї направлені в сторони.
Слово «миса» має латинське походження: через посередництво дав.-в.-нім. mias («стіл») походить від нар.-лат. mēsа — форми лат. mēnsа («стіл», пор. «менса»)[3][4].
Миски бувають керамічними, металевими, скляними, дерев'яними, пластиковими та навіть паперовими. Мають форму півсфери, що зближує миску з чашкою. Однак миска зазвичай більша і з неї не п'ють, а їдять ложкою. Також мискою називають чашку для годування собак, котів. Скляні чи порцелянові миски використовують для подавання салатів (салатниці).
З прадавніх часів традиційний посуд у селах України. Миски зберігали на полицях або в шафах, які називалися ми́сниками[5].
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
