Відмінності між версіями «Цариночок»

Версія за 17:13, 30 листопада 2016

Цари́ночок, -чку, м. = Царина 2. На зеленім цариночку пили турки горілочкуАД. І. 301.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1. Околиця, край села. І Яремі дали коня Зайвого з обозу. Усміхнувся на воронім Та й знову у сльози. Виїхали за царину (Тарас Шевченко, I, 1963, 111); Перехрестилася Гаїнка.. та й пішла. Мати хотіла випровадити її аж за царину, — не звеліла (Борис Грінченко, II, 1963, 437); — Невже це та сама Харитина, що, здається, ще так недавнечко пасла гусей за цариною? — здивувалася молодиця (Любов Яновська, I, 1959, 295); // заст. Ворота при в'їзді в село. 2. Місцевість за селом, де пастух збирає худобу; вигін. Господиня їй [Солосі] показала, де корови, випустила їх і веліла гнати у царину, де череду збирають (Панас Мирний, I, 1954, 65); // Те саме, що пасовисько. Зупинившись, постоять [діти] над пташиним гніздом, причаєним у траві, подивуються на кам'яну бабу на скіфській могилі, заглядяться на овечат, що розтеклись по далекій царині, як у воді... (Олесь Гончар, II, 1959, 97). 3. Необроблюване, поросле травами поле. Ось обліталась [бджілка], ураз на квітки Росяні, свіжі спустилась; Царина їй, сіножаті, садки Квітом усім поступились (Іван Манжура, Тв., 1955, 50); Цариною степовою колишеться ковиль-трава (Микола Терещенко, Ужинок, 1946, 184). 4. діал. Засіяне поле; посіви; лан. — Галаю — на, Галаю! — закричав знов косар з-під ліса [лісу]. — А не виженеш ти собі корови з царини? (Іван Франко, I, 1955, 63); [Степан:] В полі хлібець людський зеленіє, а на панському почав рунитись.. Як вдивишся, що як та царина зеленіє, то ніби чуєш, що й кістки в тобі починають лускотіти, неначе почувають, що ось-ось прийде їм невгавна робота... (Марко Кропивницький, II, 1958, 44); [Соня:] Де тато? [Феноген:] Поїхали копи оглядать та на царині, кажуть, упали, не можуть встать (Карпенко-Карий, II, 1960, 359). 5. перен. Сфера діяльності людини; ділянка, галузь. Було б неприродним, коли б соціалістична революція.. не принесла одночасно свіжого подуву вітру і в царину культури духовної (Василь Еллан, II, 1958, 65); Кожна поема [М. Рильського] в тій чи іншій мірі лірична, оскільки вона вийшла з царини емоцій певного творця і позначена печаттю його особистості, його бачення світу (Степан Крижанівський, М. Рильський, 1960, 119); З цариною високих температур професор Холод мав зіткнення лише в одній точці: йому завжди було жарко (Павло Загребельний, Спека, 1961, 38).

Ілюстрації

Медіа Див. також Джерела та література http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/%D1%86%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Зовнішні посилання