Відмінності між версіями «Снідати»
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
==Іноземні словники== | ==Іноземні словники== | ||
| + | '''breakfast''' - снідати | ||
| + | '''lunch''' - снідати | ||
| + | '''have lunch''' - закушувати, снідати | ||
| + | '''luncheon''' - снідати | ||
<gallery> | <gallery> | ||
| Рядок 20: | Рядок 24: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Snidanok.jpg| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Snidanok.jpg|без рамки|ліворуч]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Snidaty.jpg| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Snidaty.jpg|без рамки|ліворуч|Yana]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Snidaty2.jpg| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Snidaty2.jpg|без рамки|ліворуч]] |
|} | |} | ||
Версія за 22:14, 30 листопада 2016
Зміст
Словник Грінченка
Снідати, -даю, -єш, гл. Завтракать. Ой чи прийде, чи не прийде на вечерю тую, а я мойму миленькому снідати зготую. Нп.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СНІДАТИ, аю, аєш, недок., неперех. і розм. перех. Їсти вранці, з'їдати сніданок. — Ну, снідайте ж, поки овець позгонять. А я тим часом умиюся та зберуся, та й рушимо! (Панас Мирний, I, 1949, 149); Ранок. Віктор з Людмилою снідають (Андрій Головко, I, 1957, 459); // чим. Їсти що-небудь уранці на сніданок. В холодку, під крислатими горіхами.., снідають [робітники], чим хто має (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 210); Вітчим з синами сиділи за столом і снідали сухим хлібом з часником (Леся Українка, III, 1952, 562).
Варити (зварити, наварити і т. ін.) снідати — готувати страви на сніданок. — Буди Гаврила і Тимка. Бики у дворі ждуть. — Куди ж це? — заклопоталася хтара. — Я ще й снідати не зварила (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 89); От мати наварила йому снідати. Принесла до берега та й кличе: — Івасику-Телесику, приплинь-бо сюди (Павло Тичина, I, 1957, 151); Давати (дати, подавати, подати і т. ін.) снідати — подавати страви на сніданок. Нічого пану хорунженку робити! Звелів снідати подати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 207); Коли Олена подала снідати і запитала його, як спалося, Дорош, посміхаючись, сказав, що спалося добре (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 108). ♦ [Ніби (як, наче і т. ін.)] не снідав хто — мало сили в кого-небудь; хтось млявий, довго, повільно робить щось. — Отут кладімо [колесо]! — виводячи хлопця з заціпенілості, вказує Тоня місце на межівнику [межнику].. — Та жвавіш повертайсь! Не снідав, чи що? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 34).
Іноземні словники
breakfast - снідати lunch - снідати have lunch - закушувати, снідати luncheon - снідати
Ілюстрації
 |
 |
 |
Медіа
Додаткові дані
1. Їжа, признач. для споживання вранці. З'їв [Аркадій Петрович] без апетиту сніданок і пішов по хазяйству (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 396); Хазяїн збудив Шевченка о шостій годині. На столі вже чекав ситий і смачний сніданок (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 90).
2. Те саме, що снідання 1, 3. По готелях глухо гудуть -вже гонги, скликаючи на сніданок (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 413); Після сніданку губернатор показав гостям своїх коней (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 439);
Джерела
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
