Відмінності між версіями «Вивернути»

Версія за 14:10, 30 листопада 2016

Ви́вернути, -ся. См. Вивертати, -ся.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ВИВЕРТАТИ, аю, аєш, недок., ВИВЕРНУТИ, ну, неш, док., перех. 1. Перекидати, зрушуючи з місця; валити, вириваючи з коренем; викидати з землі, копаючи. Невтримано несеться бурхливий, рвучкий вітер, вивертає в своїм хижім леті й каміння, й ліси (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 81); І йде той плуг звільна, важко та рівно і невпинно.. ломить цілину, вивертає за собою товсту, рівну скибу (Іван Франко, VII, 1951, 53); Вивернув дідок дуба з коренем та й потяг за собою (Українські народні казки, 1951, 100); Він узяв копач і вивернув із землі буряка (Олесь Донченко, VI, 1957, 364). 2. Перекидаючи, звалюючи що-небудь, виливати або висипати вміст. Страшно і корову так кидати, щоб часом молока не вивернула (Панас Мирний, I, 1954, 237); Вона заговорила з господарем, а льошка перекинула відро і на долівку вивернула всю свинячу їжу (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 229). 3. Перевертати що-небудь внутрішньою стороною назовні, навиворіт. Люди ховались [від дощу] під свити та рядна, вивертали шапки наверх козячим хутром і все місили болото (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 69); [Ганна:] А кожух, кумо, де? Не забудьте вивернути вовною наверх, як зустрічатимете зятя!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 69); В сінях будинку ради повітової стояв.. секретар Момчинський, вивертаючи верхню губу догори, щоби оглядати свій довгий білий вус (Лесь Мартович, Тв., 1954, 159); Він вивернув кишеню, і кілька крихот упало на каміння (Іван Микитенко, II, 1957, 177); // Неприродно повертати, вигинати (руку, ногу). І знову йому ввижається.. Ледве шкандибають вони [тіні], вивертаючи ноги то на той, то на другий бік (Панас Мирний, II, 1954, 201); // Крутячи, викручувати, пошкоджувати (перев. руку). Він схопив одного з хуліганів за руку і так спритно вивернув її, що той опинився в нього в полоні (Микола Трублаїні, Мандр., 1938, 38); — Сплюх нещасний! Щелепи вивернеш і чим тоді хліб жуватимеш? — кепкує Уляна (Михайло Стельмах, I, 1962, 99). ♦ Вивертати душу: а) дуже хвилювати, тривожити. Дівчина пригортає, душу вивертає своїми очима... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 139); Вивертає пісня душу, і Роман швидко йде назустріч старому (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, І 349); б) (безос.) викликати огиду; нудити. [Гапка:] І зненавиділа я тебе, ..що аж душу мені вивертало (Марко Кропивницький, II, 1958, 175); Вивертати (вивернути) кишені — витрачати всі гроші. Точить [Петро] п'яні теревені, Доки виверне кишені, Доки лишиться «герою» Лиш на пачечку «Прибою» (Степан Олійник, Вибр., 1959, 195); Вивертати нутрощі, безос. — викликати огиду; нудити. Як зайду, бувало, в анатомку, так і нудить, всі нутрощі вивертає (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 30); Вивертати очі (білки) — вирячувати очі. Вона не виверта із-під лоба білків, Мов цап, задушений в кошарі од вовків (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 42). 4. розм. Виймаючи звідки-небудь, класти кудись; вивалювати. Поскидали з возів хвартуки та накриття й почали вивертать з хур усяку вантагу (Нечуй-Левицький, I, 1956, 574); — Вивертай на стіл те, що в кишенях бряжчить (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 226); Вивернувши все те [пір'я] на купу ладану, мати й син зухвало поглянули на Пампушку з Роксоланою (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 46). 5. розм. Утримувати з виплачуваної суми; вираховувати. Збавляє [німець] всім плату на поправку машини. — А ми чим винні! — гукають у свою чергу наймити. — Ну й вивертай з винуватого, а з усіх — за віщо? (Панас Мирний, IV, 1955, 246); Описав [судовий пристав] усю мою рухомість.. з тим, щоб суму, якої не достачуть торги, вивернути з залогу (Володимир Самійленко, II, 1958, 474); За коня звелів пан вивернути у Древетняка весь його заробіток (Олесь Донченко, III, 1956, 210). 6. рідко. Круто повертати при їзді (машину, підводу і т. ін.). Марина почула гонг, спинила машину й хутко вивернула її назад (Григорій Епік, Тв., 1958, 594). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 362.

Словник фразеологізмів

Виверта́ти / ви́вернути ду́шу. 1. кому і без додатка. Дуже хвилювати, бентежити, зворушувати кого-небудь. — Тут тобі бенкет безперестанку.., а тут дівчина пригортає, душу вивертає своїми очима (М. Коцюбинський);— А дивиться як, а дивиться як! — проказала Килина.— Аж душу всю вивертає... (Є. Гуцало); Вивертає пісня душу, і Роман швидко йде назустріч старому (М. Стельмах).

2. кому і без додатка. Сильно діючи на кого-небудь, викликати негативні почуття; дратувати кого-небудь. Ігумен де завгодно знайде, присікається, нудним своїм голосом душу вивертає (А. Хижняк); Раз за разом налітають штурмовики... Носом у землю [лежи] і слухай, як, вивертаючи тобі душу, верещить над тобою сирена (О. Гончар); // безос. [Ганка:] І зненавиділа я тебе, так же зненавиділа, що аж душу мені вивертало! (М. Кропивницький).

3. перед ким і без додатка. Виявляти щирість, відвертість. — От який славний у мене господар, жаль тільки, що Господь йому смерті не дає,— з усмішкою вивертав [Давид] напоказ душу (М. Стельмах); Ми розговорились. Говорили по черзі, не перебиваючи один одного, викладаючи все. Вивертав кожен свою душу перед іншими (Ю. Збанацький); // Спонукати до щирості, відвертості. І от зараз Василеві так не хочеться йти до Масла. Знов треба зустрічатися з Таїсою. Знов Масло почне вивертати душу (А. Хижняк).

4. за (для) кого, зі сл. гото́вий. Зробити все можливе, будь-що. — Я з мужика вийшов, і я його, мужика чорномозольного, нікому не дам ображати. Я для нього душу свою готовий вивернути (Григорій Тютюнник).

Словник синонімів

ВИ́ВЕРНУТИ (про руку, ногу тощо - повернути в неприродне положення, часто ушкоджуючи), ВИ́КРУТИТИ, СКРУТИ́ТИ, ПІДВЕРНУ́ТИ (про ногу). - Недок.: виверта́ти, викру́чувати, скру́чувати, підверта́ти. - Він схопив одного з хуліганів за руку й так спритно вивернув її, що той опинився в нього в полоні (М. Трублаїні); Він спав і раптом почув, що хтось сидить на ньому верхи й викручує ліву руку (Григорій Тютюнник); А як вхопила [зуб] за корінь, то так скрутила, мов добрий дядько. Аж затріщав, всю щелепу, здавалось, вивертає.. (О. Гончар).

• Помилка створення мініатюри: Помилковий параметр мініатюри

  Опис1

• Помилка створення мініатюри: Помилковий параметр мініатюри

  Опис2

https://www.google.com.ua/search?q=%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8&espv=2&rlz=1C1AOHY_ruUA712UA712&biw=1009&bih=632&tbm=isch&tbo=u&source=univ&sa=X&ved=0ahUKEwjHkui_udDQAhUGkSwKHRNSAM0QsAQIIg#imgrc=SaHpEp7scMVPmM%3A

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання