Відмінності між версіями «Хисть»

Поточна версія на 01:25, 29 листопада 2016

Хисть, -ті, ж. = Хист. К. ЧР. 128. Запорозька хисть. К. ЧР. 150. Тьфу на їх хисть, та й годі. Шевч. 295.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ХИСТ, у, чол. 1. Уміння що-небудь робити, поводити себе певним чином; здібності. А в городі бузина, на їй листу нема — Не цілуй, не милуй, коли хисту нема (Павло Чубинський, V, 1874, 9); З нагоди Щуриного приходу куховар мінометників Гриша жарив і шкварив різні делікатеси, на які тільки вистачало у нього хисту (Олесь Гончар, III, 1959, 200); Гордій заклопотано прикладав увесь свій хист господаря, щоб бути корисним бабусі (Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 240); Із ремісничого недавно, А скільки хисту в їх руках! (Любов Забашта, Нові береги, 1950, 95);

// Надзвичайний природний дар, високий ступінь обдарованості; талант. Треба пам'ятати, що письменників у зародку і письменників з великим хистом в народі більше, ніж.. спершу здається (Степан Васильченко, IV, 1960, 59); Відомо, як Леся Українка гартувала свій мужній хист, своє разюче слово в чистому полум'ї творчості Пушкіна і Чернишевського (Микола Бажан, Наша.. Москва, 1951, 33); Крім краси, гадала Марина, для кіноактриси потрібен ще хист, талант; може, він у неї і є, та як його виявити? (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 149);

// до чого. Природний нахил, потяг до чого-небудь. Хороше обличчя, люб'язна розмова, перевита жартами, хист до танців — все се було за нього, все слугувало йому на користь (Панас Мирний, III, 1954, 190); Що Каргат має якийсь хист до.. науки, — це Валентин Модестович ладен був припустити (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 26); Біля Варвариного станка пристояв [Мануйло], задивившись, як стриже. — Хист у тебе, Варваро, до цього діла... (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 159); Маляр упевнився, що у Тараса Григоровича є хист до малювання, і погодився його вчити, але вимагав панського на це дозволу (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 10).

♦ Тобі (вам і т. ін.) не хист, з інфін. — ти нездатен, не з твоїми здібностями. — Тобі не хист з Енеєм биться, Не хист з Лавинієй [Лавинією] любиться, Ти, бачу, здатний бить собак (Іван Котляревський, I, 1952, 214). 2. діал. Огорожа, захисток. Вітрюга такий, що аж хист вириває з землі навкруг пасіки (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 60.

Іноземний словник

talent

If you are especially good at something, you have a talent. You can have a talent for singing or a talent for getting others to talk about themselves. People who work in creative professions are often called "the talent." In Biblical times, a talent was a unit of money, and a New Testament parable tells of a master punishing a servant for hiding, rather than investing, a bag of talents in the master's absence. The interpretation of this parable to mean that you should not hide your "God-given talents" has led to the current meaning of the word as the special qualities a person possesses.

Definitions of

talent 1 n natural abilities or qualities

Synonyms: endowment, gift, natural endowment

Types: bent, hang, knack a special way of doing something flair, genius a natural talent raw talent powerfully impressive talent

Type of: natural ability ability that is inherited n a person who possesses unusual innate ability in some field or activity

Type of: expert a person with special knowledge or ability who performs skillfully

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання