Відмінності між версіями «Злото»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Злото.) |
(→Золото.) |
||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/Золото Золото.]=== | ===[https://uk.wikipedia.org/wiki/Золото Золото.]=== | ||
| − | *'''1.''' ''' | + | *'''1.''' '''Золото''' - '''Аурум''' (Au) — хімічний елемент з атомним номером 79, проста речовина якого — жовтий інертний пластичний метал '''золото'''. У старослов'янській і староукраїнській мовах метал мав назву '''злото''', що на сьогодні застаріла і трапляється переважно у фольклорі або зі стилістичною метою використовується в поезії. Назва цього хімічного елемента Аурум походить від ''латинського'' слова ''aurum'', що в перекладі буквально означає '''золото'''. |
| + | |||
===[http://ukrlit.org/slovnyk/злото Злото.]=== | ===[http://ukrlit.org/slovnyk/злото Злото.]=== | ||
*'''2.''' '''ЗЛО́ТО''', а, с., заст., поет. Золото (у 1 знач.). О, Грузіє! В твоїх-бо горах Ще стільки злота і срібла! (Тич., II, 1957, 74); Ломи, січи Каміння, злото добувай! (Черн., Поезії, 1959, 69); * Образно. І поки вітер грав злотом її волосся, ..ся жінка оповідала своє життя (Коцюб., II, 1955, 294). | *'''2.''' '''ЗЛО́ТО''', а, с., заст., поет. Золото (у 1 знач.). О, Грузіє! В твоїх-бо горах Ще стільки злота і срібла! (Тич., II, 1957, 74); Ломи, січи Каміння, злото добувай! (Черн., Поезії, 1959, 69); * Образно. І поки вітер грав злотом її волосся, ..ся жінка оповідала своє життя (Коцюб., II, 1955, 294). | ||
Версія за 01:49, 28 листопада 2016
Зло́то, -та, с. 1) Золото. Привезе мені віночок з чистого злота. Чуб. V. 207. А в чім теє дитя? У сріблі та в злоті. Чуб. III. 39. 2) Ласкательное названіе любимаго человѣка. Ой вийду я за ворота, нема мого злота, тільки стоїть той нескреба, що мені не треба. Мет. 38. Ум. Злітце, зло́течко. Грин. III. 13. Зробив ворітця із щирого злітця. Чуб. III. 295.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Золото.
- 1. Золото - Аурум (Au) — хімічний елемент з атомним номером 79, проста речовина якого — жовтий інертний пластичний метал золото. У старослов'янській і староукраїнській мовах метал мав назву злото, що на сьогодні застаріла і трапляється переважно у фольклорі або зі стилістичною метою використовується в поезії. Назва цього хімічного елемента Аурум походить від латинського слова aurum, що в перекладі буквально означає золото.
Злото.
- 2. ЗЛО́ТО, а, с., заст., поет. Золото (у 1 знач.). О, Грузіє! В твоїх-бо горах Ще стільки злота і срібла! (Тич., II, 1957, 74); Ломи, січи Каміння, злото добувай! (Черн., Поезії, 1959, 69); * Образно. І поки вітер грав злотом її волосся, ..ся жінка оповідала своє життя (Коцюб., II, 1955, 294).
- 3. збірн. Золоті речі; дорогий золототканий одяг і т. ін. І залисніло на столах срібло та злото, залисніли на Гані дорогі квітки та сукні (Н.-Лев., І, 1956, 165); [Мартіан:] Чи ти гадаєш, що там тебе вітчим нарядить зараз у злото й пурпур? (Л. Укр., III, 1952, 284); // Спеціальна золотистого кольору фарба, яка застосовується в поліграфії. Вони й на цвинтарі, в своїх палатах, Зробили злотом розписи багаті… (Шер., Дорога.., 1957, 37); // Позолочені шовкові нитки для гаптування, ткання і т. ін. Ревнителі церкви несуть образи, гаптовані сріблом-золотом (Довж., І, 1958, 43).
- 4. збірн. Золоті монети, гроші і т. ін. Руйнують мури; срібло, злото Несуть шапками козаки І насипають байдаки (Шевч., І, 1951, 202); У багатих злото в касі, У газдів стоги (Фр., XIII, 1954, 181).
- 5. перен., розм. Ласкаве звертання до кого-небудь. — Та чи так, мій голубе, срібло моє, злото моє. Чи справді, не обижали? (Вовчок, І, 1955, 347).
ЗЛОТО… Перша частина складних слів, що відповідає: а) слову злотий1 у 2 знач., напр.: злотокри́лий і т. ін.; б) слову зло́то у 1 знач., напр.: злотоли́тий, злотоно́сний; у 2 знач., напр.: злототка́ний.
Ілюстрації
|
|
|
|
