Відмінності між версіями «Злото»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Медіа) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| Рядок 31: | Рядок 31: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | *[https://uk.wikipedia.org/wiki/Золото] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | ||
[[Категорія:Слова 2016 року]] | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
Версія за 02:41, 28 листопада 2016
Зло́то, -та, с. 1) Золото. Привезе мені віночок з чистого злота. Чуб. V. 207. А в чім теє дитя? У сріблі та в злоті. Чуб. III. 39. 2) Ласкательное названіе любимаго человѣка. Ой вийду я за ворота, нема мого злота, тільки стоїть той нескреба, що мені не треба. Мет. 38. Ум. Злітце, зло́течко. Грин. III. 13. Зробив ворітця із щирого злітця. Чуб. III. 295.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Золото.
- 1. Злото - Аурум (Au) — хімічний елемент з атомним номером 79, проста речовина якого — жовтий інертний пластичний метал золото. У старослов'янській і староукраїнській мовах метал мав назву злото, що на сьогодні застаріла і трапляється переважно у фольклорі або зі стилістичною метою використовується в поезії. Назва цього хімічного елемента Аурум походить від латинського слова aurum, що в перекладі буквально означає золото.
Злото.
- 2. збірн. Золоті речі; дорогий золототканий одяг і т. ін. || Спеціальна золотистого кольору фарба, яка застосовується в поліграфії. || Позолочені шовкові нитки для гаптування, ткання і т. ін.
- 3. збірн. Золоті монети, гроші і т. ін.
- 4. перен., розм. Ласкаве звертання до кого-небудь.
Ілюстрації
|
|
|
|
