Відмінності між версіями «Зозулястий»
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Image238.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 12:52, 27 листопада 2016
Зозуля́стий, -а, -е. Пестрый, въ черныхъ и бѣлыхъ пятнышкахъ. Козел. у. Уже зозуляста курка не дурно мов півень співає. Хата, 67.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
http://ukrlit.org/slovnyk/зозулястий
http://sum.in.ua/s/zozuljastyj
Зовнішні посилання
УКРЛІТ.ORGзозулястий
ЗОЗУЛЯ́СТИЙ, а, е. Який забарвленням нагадує зозулю, зозуля; рябий. На дворі зозуляста квочка, надувшись та настовбурчившись рябеньким пір’ячком, водила шестеро курчат (Коцюб., І, 1955, 47); Ще до схід сонця здалека вилітав на погнуту башту зозулястий півень і голосно кукурікав (Кучер, Дорога.., 1958, 193); // у знач. ім. зозуля́ста, тої, ж. Про курку з пір’ям такого забарвлення, як у зозулі. Пригадує [Ївга] й те, .. що пора підсипати зозулясту (Л. Янов., І, 1959, 405).
∆ Зозуля́стий льон див. льон.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 679.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) zozuljastyj
ЗОЗУЛЯ́СТИЙ, а, е. Який забарвленням нагадує зозулю, зозуля; рябий. На дворі зозуляста квочка, надувшись та настовбурчившись рябеньким пір'ячком, водила шестеро курчат (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 47); Ще до схід сонця здалека вилітав на погнуту башту зозулястий півень і голосно кукурікав (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 193); // у знач. ім. зозуляста, тої, жін. Про курку з пір'ям такого забарвлення, як у зозулі. Пригадує [Ївга] й те, .. що пора підсипати зозулясту (Любов Яновська, I, 1959, 405). ▲ Зозулястий льон див. льон. Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 679.
