Відмінності між версіями «Язичник»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 26: | Рядок 26: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | {{#ev:youtube|1kgmaHKHAtg}} | + | {{#ev:youtube|1kgmaHKHAtg}} {{#ev:youtube|gyceYPzFnF0}} {{#ev:youtube|w3vgEt2DM4Y}} |
| − | + | ||
| − | {{#ev:youtube|gyceYPzFnF0}} | + | |
| − | + | ||
| − | {{#ev:youtube|w3vgEt2DM4Y}} | + | |
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Версія за 11:09, 26 листопада 2016
Язичник, -ка, м. Раст. Ophioglossum vulgatum L., безплодная вая. ЗЮЗО. І. 130.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Аадемічний тлумачний словник
ЯЗИ́ЧНИК, а, чол.
1. Той, хто визнає язичество; ідоловірець. Слов'яни до X ст. були язичниками (Історія СРСР, 1, 1956, 35); У перші віки християнства язичники так не лютували проти християн, як у ту годину шляхта знущалась, мордувала і карбувала своїх братів (Олекса Стороженко, I, 1957, 163); * У порівняннях. Смерть — це було єдине, чого він завжди лякався. Уявляв собі тільки життя й, немов дивній язичник, любив життя й ненавидів, лякався своєї загибелі... (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 136).
2. заст. Пліткар, базіка. [Денис:] Не знаю, чи є де у світі такі язичники, як наші селяне?
Ілюстрації
|
|
|
|
