Відмінності між версіями «Днина»
(Створена сторінка: '''Дни́на, -ни, '''''ж. ''День. Г. Барв. 246. Грин. ІІІ. 302. ''Яка весняна днина, а він цілий день не їв....) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Дни́на, -ни, '''''ж. ''День. Г. Барв. 246. Грин. ІІІ. 302. ''Яка весняна днина, а він цілий день не їв. ''Каменец. у. ''Ой не хвалися, не ти ж їх кохала: кохала ненька старенька ясного сонця прошив віконця, ясної днини против кватири. ''Чуб. ІІІ. 299. Ум. '''Днинка. '''''В суботу на годинку, в неділю на всю днинку. ''Гол. II. 99. | '''Дни́на, -ни, '''''ж. ''День. Г. Барв. 246. Грин. ІІІ. 302. ''Яка весняна днина, а він цілий день не їв. ''Каменец. у. ''Ой не хвалися, не ти ж їх кохала: кохала ненька старенька ясного сонця прошив віконця, ясної днини против кватири. ''Чуб. ІІІ. 299. Ум. '''Днинка. '''''В суботу на годинку, в неділю на всю днинку. ''Гол. II. 99. | ||
[[Категорія:Дн]] | [[Категорія:Дн]] | ||
| + | |||
| + | '''1.''' Частина доби від сходу до заходу сонця; день. Поспішаючи, кудись ховаються останні шуми й гуки довгої літньої днини (Степан Васильченко, I, 1959, 130); Вона принишкла, як дитина ввечері, після довгої днини, притомившись від веселощів і пустування (Юрій Смолич, Ми разом.., 1950, 27); * Образно. Комсомольці! Днина йде прийдешня (Андрій Малишко, I, 1956, 134); * У порівняннях. Світить місяць, світить, ясно, як у днину (Юрій Федькович, I, 1960, 110). | ||
| + | |||
| + | '''2.''' Відрізок часу в двадцять чотири години; доба. Сьогодні третя днина, що дощу нема (Ольга Кобилянська, III, 1956, 48); Якось нас вивели з боїв спочити на три днини: хто лагодив штани свої, хто мив зашерхлу спину (Микола Рудь, Доп. зорі, 1958, 92); * У порівняннях. Яскраві спогади полонять мою уяву, все житте моє, мов одна днина, стає перед очима (Юрій Збанацький, бдина, 1959, 9). | ||
| + | |||
| + | '''3.''' Календарна дата, число місяця, чомусь присвячене, з чим-небудь зв'язане. Якраз тієї днини були співцеві роковини (Леся Українка, I, 1951, 280); Як сяяло сонце, прозоре і тихе, А в небі гірському шугали орли, Коли ми удвох до руїн Горіс-Ціхе Одної грудневої днини прийшли (Леонід Первомайський, II, 1958, 305). | ||
| + | |||
| + | '''4.''' Який-небудь відрізок часу, період. О будь проклята днина, Коли життя забаглося мені Такого, щоб за хвилею хвилина Плила розкішно (Іван Франко, XIII, 1954, 432); — Не плач, Оксеню, годі, — заспокоював Недомірка Новак. — Не вірив, що доживе до такої днини, — пояснював бійцеві сусід (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 123). | ||
| + | |||
| + | Робоча днина — певна кількість часу, затрачена на яку-небудь роботу. — Мабуть, господар таки справді не дуже-то дбає про охорону праці своїх людей, — подумала Сахно. — Навряд, щоб чули вони щось не тільки про восьмигодинну, а й про десятигодинну робочу днину... (Юрій Смолич, I, 1958, 76). | ||
| + | |||
| + | ♦ Не бачити ясної днини — жити в тяжких умовах, без радості і веселощів. То так і жила [Катерина], як у норі, не бачачи ясної днини (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 9). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 314. | ||
Версія за 16:46, 17 жовтня 2016
Дни́на, -ни, ж. День. Г. Барв. 246. Грин. ІІІ. 302. Яка весняна днина, а він цілий день не їв. Каменец. у. Ой не хвалися, не ти ж їх кохала: кохала ненька старенька ясного сонця прошив віконця, ясної днини против кватири. Чуб. ІІІ. 299. Ум. Днинка. В суботу на годинку, в неділю на всю днинку. Гол. II. 99.
1. Частина доби від сходу до заходу сонця; день. Поспішаючи, кудись ховаються останні шуми й гуки довгої літньої днини (Степан Васильченко, I, 1959, 130); Вона принишкла, як дитина ввечері, після довгої днини, притомившись від веселощів і пустування (Юрій Смолич, Ми разом.., 1950, 27); * Образно. Комсомольці! Днина йде прийдешня (Андрій Малишко, I, 1956, 134); * У порівняннях. Світить місяць, світить, ясно, як у днину (Юрій Федькович, I, 1960, 110).
2. Відрізок часу в двадцять чотири години; доба. Сьогодні третя днина, що дощу нема (Ольга Кобилянська, III, 1956, 48); Якось нас вивели з боїв спочити на три днини: хто лагодив штани свої, хто мив зашерхлу спину (Микола Рудь, Доп. зорі, 1958, 92); * У порівняннях. Яскраві спогади полонять мою уяву, все житте моє, мов одна днина, стає перед очима (Юрій Збанацький, бдина, 1959, 9).
3. Календарна дата, число місяця, чомусь присвячене, з чим-небудь зв'язане. Якраз тієї днини були співцеві роковини (Леся Українка, I, 1951, 280); Як сяяло сонце, прозоре і тихе, А в небі гірському шугали орли, Коли ми удвох до руїн Горіс-Ціхе Одної грудневої днини прийшли (Леонід Первомайський, II, 1958, 305).
4. Який-небудь відрізок часу, період. О будь проклята днина, Коли життя забаглося мені Такого, щоб за хвилею хвилина Плила розкішно (Іван Франко, XIII, 1954, 432); — Не плач, Оксеню, годі, — заспокоював Недомірка Новак. — Не вірив, що доживе до такої днини, — пояснював бійцеві сусід (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 123).
Робоча днина — певна кількість часу, затрачена на яку-небудь роботу. — Мабуть, господар таки справді не дуже-то дбає про охорону праці своїх людей, — подумала Сахно. — Навряд, щоб чули вони щось не тільки про восьмигодинну, а й про десятигодинну робочу днину... (Юрій Смолич, I, 1958, 76).
♦ Не бачити ясної днини — жити в тяжких умовах, без радості і веселощів. То так і жила [Катерина], як у норі, не бачачи ясної днини (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 9).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 314.
