Відмінності між версіями «Хвіртка»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
8. Халимон стояв у себе на хвіртці і нетерпляче позирав на майдан біля церкви (Петро Панч, Син Таращ. полку, 1946, 24). | 8. Халимон стояв у себе на хвіртці і нетерпляче позирав на майдан біля церкви (Петро Панч, Син Таращ. полку, 1946, 24). | ||
| + | ==Фразеологічний словник української мови== | ||
| + | ВХІД (місце, отвір у стіні приміщення, споруди тощо, крізь які входять і виходять), ДВЕ́РІ, ХІД, ХІДНИ́К розм.; | ||
| + | |||
| + | ПІД’Ї́ЗД (у будинку); ПОРТА́Л (архітектурно оформлений вхід до монументального будинку); | ||
| + | 1. Самий менший, молодший сидить коло входу у печеру (Марко Вовчок); | ||
| + | 2. Мені дали дуже гарну, чисту, навіть розкішну кімнату з окремим ходом (М. Коцюбинський); | ||
| + | 3. - Геть, - заявив я категорично, вказуючи рукою на хідник. - Геть, і забудь сюди дорогу (М. Чабанівський); | ||
| + | 4. По парі вороних коней у санках, які стояли біля під’їзду, ще здалеку видно було, що голова вже в ревкомі (А. Головко); | ||
| + | 5. Високі, пишні портали палаців веселили око (Н. Рибак). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| Рядок 35: | Рядок 44: | ||
[[Файл:Хвіртка4.jpg |міні|Стара хвіртка з дерева та каменя]] | [[Файл:Хвіртка4.jpg |міні|Стара хвіртка з дерева та каменя]] | ||
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Версія за 13:40, 22 листопада 2016
Хвіртка, -ки, ж. Калитка. Чуб. VII. 393. Піп у хвіртку, а чорт у і дірку. Ном. № 211. См. Фіртка. Ум. Хвірточка.
Зміст
Сучасні словники
1) ХВІ́РТКА (и, жін.) Невеликі вхідні двері в тину або в воротах, дверцята в хліві, стайн (рідко)
2) ХВІРТКА (у брамі) ворітця, (у стайні) дверцята
1. Рудик безнадійно махнув у просторінь рукою і нервово причинив хвіртку стайні (Григорій Косинка, Новели, 1962, 151). 2. Стояти на хвіртці — стояти біля хвіртки. Повернув [Чіпка] назад, дивиться — на хвіртці стоїть Галя (Панас Мирний, I, 1949, 338); 3. Зачувши чужинців, загавкали собаки, хтось заскрипів хвірткою, затріщав тином, виламуючи патерицю від озвірілих псів (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 466). 4. Чіпка ввійшов у двір. Галя зачинила хвіртку, защепнула й повела в свою хатину (Панас Мирний, I, 1949, 339). 5. Перед хаткою самотньо біліють свіжі, ще з соком ворота і хвіртка, від них навколо городу має піти огорожа, але поки що замість неї чорніє лише кілька ямок для стовпів (Михайло Стельмах, II, 1962, 287). 6. Ми пройшли через хвіртку в залізних воротах (Микола Трублаїні, Глиб. шлях, 1948, 74). 7. Хвіртка у паркані розчинилась, і в подвір'я вступила трійця людей (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 51). 8. Халимон стояв у себе на хвіртці і нетерпляче позирав на майдан біля церкви (Петро Панч, Син Таращ. полку, 1946, 24).
Фразеологічний словник української мови
ВХІД (місце, отвір у стіні приміщення, споруди тощо, крізь які входять і виходять), ДВЕ́РІ, ХІД, ХІДНИ́К розм.;
ПІД’Ї́ЗД (у будинку); ПОРТА́Л (архітектурно оформлений вхід до монументального будинку);
1. Самий менший, молодший сидить коло входу у печеру (Марко Вовчок); 2. Мені дали дуже гарну, чисту, навіть розкішну кімнату з окремим ходом (М. Коцюбинський); 3. - Геть, - заявив я категорично, вказуючи рукою на хідник. - Геть, і забудь сюди дорогу (М. Чабанівський); 4. По парі вороних коней у санках, які стояли біля під’їзду, ще здалеку видно було, що голова вже в ревкомі (А. Головко); 5. Високі, пишні портали палаців веселили око (Н. Рибак).
Ілюстрації
 |
 |
 |
 |
 |
