Відмінності між версіями «Хвіртка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 35: Рядок 35:
 
[[Файл:Хвіртка4.jpg ‎|міні|Стара хвіртка з дерева та каменя]]
 
[[Файл:Хвіртка4.jpg ‎|міні|Стара хвіртка з дерева та каменя]]
 
|}
 
|}
 +
 +
===Фразеологічний словник української мови===
 +
ВХІД (місце, отвір у стіні приміщення, споруди тощо, крізь які входять і виходять), ДВЕ́РІ, ХІД, ХІДНИ́К розм.;
 +
 +
ПІД’Ї́ЗД (у будинку); ПОРТА́Л (архітектурно оформлений вхід до монументального будинку);
 +
1. Самий менший, молодший сидить коло входу у печеру (Марко Вовчок);
 +
2. Мені дали дуже гарну, чисту, навіть розкішну кімнату з окремим ходом (М. Коцюбинський);
 +
3. - Геть, - заявив я категорично, вказуючи рукою на хідник. - Геть, і забудь сюди дорогу (М. Чабанівський);
 +
4. По парі вороних коней у санках, які стояли біля під’їзду, ще здалеку видно було, що голова вже в ревкомі (А. Головко);
 +
5. Високі, пишні портали палаців веселили око (Н. Рибак).
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==

Версія за 13:39, 22 листопада 2016

Хвіртка, -ки, ж. Калитка. Чуб. VII. 393. Піп у хвіртку, а чорт у і дірку. Ном. № 211. См. Фіртка. Ум. Хвірточка.


Сучасні словники

1) ХВІ́РТКА (и, жін.) Невеликі вхідні двері в тину або в воротах, дверцята в хліві, стайн (рідко)

2) ХВІРТКА (у брамі) ворітця, (у стайні) дверцята

1. Рудик безнадійно махнув у просторінь рукою і нервово причинив хвіртку стайні (Григорій Косинка, Новели, 1962, 151). 
2. Стояти на хвіртці — стояти біля хвіртки. Повернув [Чіпка] назад, дивиться — на хвіртці стоїть Галя (Панас Мирний, I, 1949, 338); 
3. Зачувши чужинців, загавкали собаки, хтось заскрипів хвірткою, затріщав тином, виламуючи патерицю від озвірілих псів (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 466). 
4. Чіпка ввійшов у двір. Галя зачинила хвіртку, защепнула й повела в свою хатину (Панас Мирний, I, 1949, 339).
5. Перед хаткою самотньо біліють свіжі, ще з соком ворота і хвіртка, від них навколо городу має піти огорожа, але поки що замість неї чорніє лише кілька ямок для стовпів (Михайло Стельмах, II, 1962, 287).
6. Ми пройшли через хвіртку в залізних воротах (Микола Трублаїні, Глиб. шлях, 1948, 74).
7. Хвіртка у паркані розчинилась, і в подвір'я вступила трійця людей (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 51).
8. Халимон стояв у себе на хвіртці і нетерпляче позирав на майдан біля церкви (Петро Панч, Син Таращ. полку, 1946, 24).


Ілюстрації

Сучасна дерев'яна хвіртка
Стара хвіртка з дерева
Сучасна хвіртка з сітки
Сучасна хвіртка з дерева
Стара хвіртка з дерева та каменя

Фразеологічний словник української мови

ВХІД (місце, отвір у стіні приміщення, споруди тощо, крізь які входять і виходять), ДВЕ́РІ, ХІД, ХІДНИ́К розм.;

ПІД’Ї́ЗД (у будинку); ПОРТА́Л (архітектурно оформлений вхід до монументального будинку);

1. Самий менший, молодший сидить коло входу у печеру (Марко Вовчок); 
2. Мені дали дуже гарну, чисту, навіть розкішну кімнату з окремим ходом (М. Коцюбинський); 
3. - Геть, - заявив я категорично, вказуючи рукою на хідник. - Геть, і забудь сюди дорогу (М. Чабанівський); 
4. По парі вороних коней у санках, які стояли біля під’їзду, ще здалеку видно було, що голова вже в ревкомі (А. Головко); 
5. Високі, пишні портали палаців веселили око (Н. Рибак).

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання