Відмінності між версіями «Дімок»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Дімок, -мка, '''''м. ''Ум. отъ '''дім. ''' Категорія:Ді)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 +
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
 +
сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв}}
 +
 
'''Дімок, -мка, '''''м. ''Ум. отъ '''дім. '''
 
'''Дімок, -мка, '''''м. ''Ум. отъ '''дім. '''
 
[[Категорія:Ді]]
 
[[Категорія:Ді]]
 +
 +
'''ДІМО́К''', мка, чол. Зменш. до дім 1, 2. Дімки потягли й долинами, й по узгір'ях, — все хрещений люд живе за містом (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 51); Все саме село страх сподобалось мені — в садках, над струмком, із похиленими халупками перших осадчих, утікачів од панщини, з заможнішими дімками нащадків (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 255).
 +
 +
'''Дім''' — слово, що використовується на позначення житла, будинку, споруди.
 +
 +
==Термін==
 +
 +
Слово будинок є германізмом: через посередництво пол. budynek воно походить від здогадного сер.-в.-нім. *buding, незасвідченого віддієсловного утворення від buden — «будувати».
 +
 +
Поряд з терміном «будинок» використовуються близькі до нього: дім, будова, будівля, хата, житло. Слово дім (від прасл. *domъ) в сучасній мові переважно вживають у сенсі приміщення, де живуть люди, а також щодо самих людей, родини, і тільки зрідка — в значенні «будинок», «споруда». Термін будівля має ширше значення, означаючи архітектурну споруду взагалі (в тому числі нежитлову). Слово будова вживається як синонім до будівля, а також як складова деяких адрес. Слово хата означає «сільський будинок, зазвичай одноповерховий». Термін житло є найзагальнішим з усіх, означаючи «приміщення, призначене для життя людей».
 +
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
<gallery>
 +
Файл:Дімка.jpg|Дімка
 +
Файл:Z-chogo-bydyvatu-bydunjk.jpg| Дім
 +
</gallery>
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|jMgHuYCMBI}}
 +
{{#ev:youtube|xz-TcgAsoPI}}

Версія за 23:26, 26 листопада 2017

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв}}

Дімок, -мка, м. Ум. отъ дім.

ДІМО́К, мка, чол. Зменш. до дім 1, 2. Дімки потягли й долинами, й по узгір'ях, — все хрещений люд живе за містом (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 51); Все саме село страх сподобалось мені — в садках, над струмком, із похиленими халупками перших осадчих, утікачів од панщини, з заможнішими дімками нащадків (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 255).

Дім — слово, що використовується на позначення житла, будинку, споруди.

Термін

Слово будинок є германізмом: через посередництво пол. budynek воно походить від здогадного сер.-в.-нім. *buding, незасвідченого віддієсловного утворення від buden — «будувати».

Поряд з терміном «будинок» використовуються близькі до нього: дім, будова, будівля, хата, житло. Слово дім (від прасл. *domъ) в сучасній мові переважно вживають у сенсі приміщення, де живуть люди, а також щодо самих людей, родини, і тільки зрідка — в значенні «будинок», «споруда». Термін будівля має ширше значення, означаючи архітектурну споруду взагалі (в тому числі нежитлову). Слово будова вживається як синонім до будівля, а також як складова деяких адрес. Слово хата означає «сільський будинок, зазвичай одноповерховий». Термін житло є найзагальнішим з усіх, означаючи «приміщення, призначене для життя людей».


Ілюстрації

Медіа