Відмінності між версіями «Дімок»
(Створена сторінка: '''Дімок, -мка, '''''м. ''Ум. отъ '''дім. ''' Категорія:Ді) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і | ||
+ | сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв}} | ||
+ | |||
'''Дімок, -мка, '''''м. ''Ум. отъ '''дім. ''' | '''Дімок, -мка, '''''м. ''Ум. отъ '''дім. ''' | ||
[[Категорія:Ді]] | [[Категорія:Ді]] | ||
+ | |||
+ | '''ДІМО́К''', мка, чол. Зменш. до дім 1, 2. Дімки потягли й долинами, й по узгір'ях, — все хрещений люд живе за містом (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 51); Все саме село страх сподобалось мені — в садках, над струмком, із похиленими халупками перших осадчих, утікачів од панщини, з заможнішими дімками нащадків (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 255). | ||
+ | |||
+ | '''Дім''' — слово, що використовується на позначення житла, будинку, споруди. | ||
+ | |||
+ | ==Термін== | ||
+ | |||
+ | Слово будинок є германізмом: через посередництво пол. budynek воно походить від здогадного сер.-в.-нім. *buding, незасвідченого віддієсловного утворення від buden — «будувати». | ||
+ | |||
+ | Поряд з терміном «будинок» використовуються близькі до нього: дім, будова, будівля, хата, житло. Слово дім (від прасл. *domъ) в сучасній мові переважно вживають у сенсі приміщення, де живуть люди, а також щодо самих людей, родини, і тільки зрідка — в значенні «будинок», «споруда». Термін будівля має ширше значення, означаючи архітектурну споруду взагалі (в тому числі нежитлову). Слово будова вживається як синонім до будівля, а також як складова деяких адрес. Слово хата означає «сільський будинок, зазвичай одноповерховий». Термін житло є найзагальнішим з усіх, означаючи «приміщення, призначене для життя людей». | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | <gallery> | ||
+ | Файл:Дімка.jpg|Дімка | ||
+ | Файл:Z-chogo-bydyvatu-bydunjk.jpg| Дім | ||
+ | </gallery> | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|jMgHuYCMBI}} | ||
+ | {{#ev:youtube|xz-TcgAsoPI}} |
Версія за 23:26, 26 листопада 2017
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв}}
Дімок, -мка, м. Ум. отъ дім.
ДІМО́К, мка, чол. Зменш. до дім 1, 2. Дімки потягли й долинами, й по узгір'ях, — все хрещений люд живе за містом (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 51); Все саме село страх сподобалось мені — в садках, над струмком, із похиленими халупками перших осадчих, утікачів од панщини, з заможнішими дімками нащадків (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 255).
Дім — слово, що використовується на позначення житла, будинку, споруди.
Термін
Слово будинок є германізмом: через посередництво пол. budynek воно походить від здогадного сер.-в.-нім. *buding, незасвідченого віддієсловного утворення від buden — «будувати».
Поряд з терміном «будинок» використовуються близькі до нього: дім, будова, будівля, хата, житло. Слово дім (від прасл. *domъ) в сучасній мові переважно вживають у сенсі приміщення, де живуть люди, а також щодо самих людей, родини, і тільки зрідка — в значенні «будинок», «споруда». Термін будівля має ширше значення, означаючи архітектурну споруду взагалі (в тому числі нежитлову). Слово будова вживається як синонім до будівля, а також як складова деяких адрес. Слово хата означає «сільський будинок, зазвичай одноповерховий». Термін житло є найзагальнішим з усіх, означаючи «приміщення, призначене для життя людей».