Відмінності між версіями «Келієчка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 9: Рядок 9:
  
 
У разі браку приміщення у загальному монастирському будинку дозволяється кожному ченцю будувати в монастирі особливу для себе келію на власні кошти, згідно з існуючими правилами. У Давній Русі, коли монастирі відвідувало багато людей заможних верств суспільства, цей дозвіл широко практикувався.
 
У разі браку приміщення у загальному монастирському будинку дозволяється кожному ченцю будувати в монастирі особливу для себе келію на власні кошти, згідно з існуючими правилами. У Давній Русі, коли монастирі відвідувало багато людей заможних верств суспільства, цей дозвіл широко практикувався.
 +
 +
===[http://http://ukrainian_lemko.academic.ru/5320/%D0%BA%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%8F Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001. ]===
  
 
З часу Петра І, коли увійшло у звичай насильницьке постриження у чернецтво жінок чоловіками, у жіночі монастирях було багато окремих келій черниць. У тому й іншому випадку дозволялося успадкування цих келій за заповітом родичами чернецтва з мирян, причому іноді вони ними продавалися знову вступникам в монастирі заможним особам, іноді дарувались монастирю.
 
З часу Петра І, коли увійшло у звичай насильницьке постриження у чернецтво жінок чоловіками, у жіночі монастирях було багато окремих келій черниць. У тому й іншому випадку дозволялося успадкування цих келій за заповітом родичами чернецтва з мирян, причому іноді вони ними продавалися знову вступникам в монастирі заможним особам, іноді дарувались монастирю.
 +
 +
===[http://http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/51127/%D0%9A%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%8F Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907. ]===
 +
Келия
 +
особое помещение для каждого монаха в монастыре. В случае недостатка помещения в общем монастырском здании позволяется каждому монаху строить в монастыре особую для себя К. на свои средства, согласно с существующими правилами. В Древней Руси, когда в монастыри поступало много людей из богатых классов общества, это дозволение широко практиковалось, причем К. иных монахов — например из опальных бояр в Кирилло-Белозерском монастыре при Иоанне IV — отличались не только обширностью и простором, но и комфортом. Со времени Петра Вел., когда вошли в обычай насильственные пострижения в монашество жен мужьями, женские монастыри изобиловали собственными кельями монахинь. В том и другом случае разрешалось наследование этих К. по завещанию родственниками монашествующих из мирян (см. "Описание дел синод. архива"), причем иногда они ими продавались вновь поступающим в монастыри зажиточным лицам, иногда дарились монастырю. В настоящее время после смерти собственников таких К. они обязательно поступают в собственность монастыря (Св. Зак. т. IX, 387).
 +
 +
===[http://http://orthodox_enc.academic.ru/299/%D0%9A%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%8F Православная энциклопедия . 2010.]===
 +
Келия
 +
  отдельная комната в монастыре, предназначенная для проживания монаха, либо дом монаха, стоящий особо.
 +
 +
 +
===[http://http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
 +
ке́лія – іменник жіночого роду
 +
 +
відмінок однина множина
 +
називний ке́лія ке́лії
 +
родовий         ке́лії ке́лій
 +
давальний ке́лії ке́ліям
 +
знахідний ке́лію ке́лії
 +
орудний         ке́лією ке́ліями
 +
місцевий на/у ке́лії на/у ке́ліях
 +
кличний         ке́ліє* ке́лії*
 +
 +
==Іноземні словники==
 +
===[https://https://uk.glosbe.com/uk/en/%D0%BA%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%8F  українська-англійська Словник]===
 +
келія англійська
 +
Автоматичний переклад:
 +
cell
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:келія1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:келія2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:келія4.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:келія3.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|hMd9I3rrbIs}}
 +
 +
https://www.youtube.com/watch?v=hMd9I3rrbIs
 +
 +
{{#ev:youtube|kIsWYr3uyKQ}}
 +
 +
https://www.youtube.com/watch?v=kIsWYr3uyKQ
 +
 +
 +
 +
==Цікаві факти==
 +
===Келія келієчка===
 +
====Келія чайної троянди====
 +
 +
Більше читайте тут: [посилання http://http://www.libros.am/book/read/id/319916/slug/keliya-chajjno-troyandi-1989-1999]
 +
===[http://orthodoxy.org.ua/data/v-gostyah-u-redakciyi-protoiierey-volodimir-kocaba-dorogu-do-hramu-ya-znav-z-naymenshih-lit Лаврська келія]===
 +
в 44 корпусі була така «третя келія» — нас там жило 23 чи 25 чоловік.
 +
Звісно, було трохи тісненько (посміхається), але жили ми дружньо.
 +
Розділялися на «кубрики» по 4 чоловіки і жили.
 +
В одному такому «кубрику» розмістилися: я, нинішній єпископ Вознесенський Олексій, отець Віктор Іващук і отець Павло Бондар.
 +
Тобто навіть у цій великій кімнаті на 25 осіб були свої «групи по інтересах».
 +
==Див. також==
 +
Вставити посилання на схожі слова зі словника Грінченка
 +
===[http://http://wiki.kubg.edu.ua/index.php?search=%D0%BA%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%94%D1%87%D0%BA%D0%B0&title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%3A%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA&fulltext=1 Келієчка]===
 +
===[http://wiki.kubg.edu.ua/index.php?search=%D0%BA%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%94%D1%87%D0%BA%D0%B0&title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%3A%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA&fulltext=1 Келія ]===
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2016 року]]
 +
[[Категорія:Ке]]

Версія за 13:09, 12 листопада 2016

Ке́лієчка и ке́лійка, -ки, ж. Ум. отъ ке́лія.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КЕ́ЛІЯ, ї, жін. Житло ченця або черниці (окрема кімната в монастирі або будиночок). Іде чернець у келію Меж стіни німії Та згадує літа свої, Літа молодії (Тарас Шевченко, II, 1963, 55); Вона не забула своєї келії, тісної та тихої, як домовина (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 119); Софія звеліла їм [монашкам] розходитися по келіях і ніде на подвір'ї не стояти (Іван Микитенко, II, 1957, 270); // перен., жарт. Невелика кімната самітної людини. — Тепер, мабуть, буде кому подарувати букет, — сказав Чепель.. — А то лежать осінні листочки в капітанській келії без діла (Олесь Донченко, VI, 1957, 511). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 139. Ке́лія — спеціальна кімната, чи будинок, в якому мешкають ченці в монастирі.

У разі браку приміщення у загальному монастирському будинку дозволяється кожному ченцю будувати в монастирі особливу для себе келію на власні кошти, згідно з існуючими правилами. У Давній Русі, коли монастирі відвідувало багато людей заможних верств суспільства, цей дозвіл широко практикувався.

Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.

З часу Петра І, коли увійшло у звичай насильницьке постриження у чернецтво жінок чоловіками, у жіночі монастирях було багато окремих келій черниць. У тому й іншому випадку дозволялося успадкування цих келій за заповітом родичами чернецтва з мирян, причому іноді вони ними продавалися знову вступникам в монастирі заможним особам, іноді дарувались монастирю.

Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907.

Келия особое помещение для каждого монаха в монастыре. В случае недостатка помещения в общем монастырском здании позволяется каждому монаху строить в монастыре особую для себя К. на свои средства, согласно с существующими правилами. В Древней Руси, когда в монастыри поступало много людей из богатых классов общества, это дозволение широко практиковалось, причем К. иных монахов — например из опальных бояр в Кирилло-Белозерском монастыре при Иоанне IV — отличались не только обширностью и простором, но и комфортом. Со времени Петра Вел., когда вошли в обычай насильственные пострижения в монашество жен мужьями, женские монастыри изобиловали собственными кельями монахинь. В том и другом случае разрешалось наследование этих К. по завещанию родственниками монашествующих из мирян (см. "Описание дел синод. архива"), причем иногда они ими продавались вновь поступающим в монастыри зажиточным лицам, иногда дарились монастырю. В настоящее время после смерти собственников таких К. они обязательно поступают в собственность монастыря (Св. Зак. т. IX, 387).

Православная энциклопедия . 2010.

Келия

  отдельная комната в монастыре, предназначенная для проживания монаха, либо дом монаха, стоящий особо.


«Словники України on-line»

ке́лія – іменник жіночого роду

відмінок однина множина називний ке́лія ке́лії родовий ке́лії ке́лій давальний ке́лії ке́ліям знахідний ке́лію ке́лії орудний ке́лією ке́ліями місцевий на/у ке́лії на/у ке́ліях кличний ке́ліє* ке́лії*

Іноземні словники

українська-англійська Словник

келія англійська Автоматичний переклад: cell

Ілюстрації

Келія1.jpg Келія2.jpg Келія4.jpg Келія3.jpg

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=hMd9I3rrbIs

https://www.youtube.com/watch?v=kIsWYr3uyKQ


Цікаві факти

Келія келієчка

Келія чайної троянди

Більше читайте тут: [посилання http://http://www.libros.am/book/read/id/319916/slug/keliya-chajjno-troyandi-1989-1999]

Лаврська келія

в 44 корпусі була така «третя келія» — нас там жило 23 чи 25 чоловік. 

Звісно, було трохи тісненько (посміхається), але жили ми дружньо. Розділялися на «кубрики» по 4 чоловіки і жили. В одному такому «кубрику» розмістилися: я, нинішній єпископ Вознесенський Олексій, отець Віктор Іващук і отець Павло Бондар.

Тобто навіть у цій великій кімнаті на 25 осіб були свої «групи по інтересах».

Див. також

Вставити посилання на схожі слова зі словника Грінченка

Келієчка

Келія