Версія за 09:33, 12 листопада 2016

Химерний, -а, -е. 1) Чудаковатый, причудливый, странный. Оттакий то Перебендя старий та химерний, заспіває, засміється, а на сльози зверне. Шевч. 8. Коли скінчиш ти вигадки химерні? К. Іов. 39. 2) Вздорный. Химерні слова. Шевч.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 58.

ХИМЕ́РНИЙ, а, е.

• Який викликає подив, не схожий на когось звичайного або щось звичайне; незвичний, чудернацький. В химерні шати вбрана Морозом, край вікна Схилилася від рана Березонька сумна (Павло Грабовський, I, 1959, 300); [Економ:] Якесь дивне те військо, що я його такого ніколи й не бачив: і зброя і одежа — все якесь химерне, невидане (Степан Васильченко, III, 1960, 228); Посередині бив фонтан, і вода збігала в маленький басейн, де плавали химерні рибки (Микола Трублаїні, Глиб. шлях, 1948, 117); Дід Сливка сидить на лавці і струже з кореневища химерні напівфантастичні вироби (Любов Забашта, Пісня.., 1961, 159); На самому вершечку його [косогору], ніби вінчаючи собою найвище місце, стояв двоповерховий химерної архітектури будинок (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 15); Стоять півні ті ж гордовиті, Химерним вишиті узором (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 194);

// Те саме, що потворний. Від образів його тяжкий погляд перейшов на дівчину, і її налякали й дядькові очі, й химерні губи — верхня, схожа на чирвину, товсто вростала у виїмку нижньої (Михайло Стельмах, I, 1962, 343); // Сповнений несподіванок. [Баба:] Доля твоя химерна: там, де ти шукаєш щастя, там знайдеш тільки зраду, а там, де не думаєш і цураєшся, там воно іменно і є (Михайло Старицький, Драм. тв., 1941, 148); Хвилинами Кузь зупинявся і роздумував про те, що самий найученіший чоловік на землі не може розгадати, що за дивне створіння людина. «Тільки-но говорив любо та мило і враз кинувся, як із ланцюга. Дивний світ, химерний світ, і люди на ньому чудернацькі!» — філософствував біля гною Кузь (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 113).

• Якому властиві дивацтва, примхи, вигадки (про людину та її характер). Отакий-то Перебендя, Старий та химерний! Заспіває, засміється, А на сльози зверне (Тарас Шевченко, I, 1963, 53); Ставна [дівчина], весела, аж химерна трохи, Що вчинки несподівані її Всіх дивували, а батьків найпаче (Максим Рильський, Мости, 1948, 13); Іван Чорногорець був химерний чоловік. По селу про нього ходило багато всяких переказів і легенд (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 234); [Вернид уб:] Тісно мені в лабораторіях, — така вже в мене вдача химерна. Все кудись в далечінь пориває, — де не тісно (Іван Кочерга, II, 1956, 50);

// Те саме, що вередливий. [Любов:] Чи ж не риск бути другом такого непевного, химерного створіння, як, наприклад, я? (Леся Українка, II, 1951, 28).

• Який не існує, якого не може бути в дійсності. [Палажка:] Повіяла [Химка] в чужу сторону за другим, думаючи того химерного щастя до себе залучити... (Панас Мирний, V, 1955, 223); В ньому, в химерному світі примар — він, Давид, тіпався, як у лихоманці, белькотав посмаглими губами й бився, зі стогоном, щоб прокинутися — прорватися в дійсність (Андрій Головко, II, 1957, 179); Все тут якесь несправжнє, химерне, все на оптичних обманах (Олесь Гончар, II, 1959, 59);

// Неможливий для виконання, здійснення; нездійсненний, нереальний. Кому заборонено мріяти? Тим більше, що мрія ця не химерна; тим більше, що заохочує мріяти сама держава (Василь Минко, Вибр., 1952, 74); Очі в парубка світилися вогниками химерних надій (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 45); Світ здавався Катерині якимось фантастичним, як химерним здавалось і те, що незабаром буде дружиною чоловіка, який іде ось, поруч (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 510); Брянський поставив начебто химерне завдання: — Перебудувати очі! (Олесь Гончар, III, 1959, 114); // У який важко повірити; неправдоподібний. Про цього відлюдного старого переказували різні химерні чутки. Казали, що він у темні ночі вилазить на горище і тоді звідти чути моторошні крики сича (Олесь Донченко, II, 1956, 345); В Клавдії Василівни майнула раптом химерна думка, що це повернувся з фронту її син (Радянська Україна, 29.IV 1946, 2); // Який є породженням гри фантазії; вигадливий, незвичайний. Кумедні сни, химерні сни Приходять, як даси уяві волю! (Василь Еллан, I, 1958, 289).

• Який важко зрозуміти, збагнути, пояснити; складний, незрозумілий, заплутаний. Що, любі дітки, чи годиться Химерна загадка моя? Ануте ж будемо хвалиться, Хто розгадав — чи ви, чи я? (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 196); — Химерна штука — любов!.. (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 10); — Ось ходи, розберемося в цьому плані. Роман, мов перед глибокою водою, зупиняється перед химерним кресленням учителя (Михайло Стельмах, I, 1962, 352); Химерне почуття охопило непокірного сина. Чи то сміятися кортить, чи то заповнив його терпкий смуток... (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 312); Важко тут відгадати, де основне русло ріки.. Коли не знаєш — не виберешся з химерного лабіринту водяних коридорів (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 148); Вподовж висот — химерні закрути траншей, вкопані в землю самоходи, ледве помітні доти і бліндажі (Олесь Гончар, III, 1959, 412).

E-slovnik

• Який викликає подив, не схожий на когось звичайного або щось звичайне; незвичний, чудернацький. || Те саме, що потворний. || Сповнений несподіванок.
• Якому властиві дивацтва, примхи, вигадки (про людину та її характер). || Те саме, що вередливий.
• Який не існує, якого не може бути в дійсності. || Неможливий для виконання, здійснення; нездійсненний, нереальний. || У якого важко повірити; неправдоподібний. || Який є породженням гри фантазії; вигадливий, незвичайний.
• Якого важко зрозуміти, збагнути, пояснити; складний, незрозумілий, заплутаний.
• Морська риба підкласу суцільноголових.
• У рослинництві – організм, що складається зі спадково різних тканин.