Відмінності між версіями «Фіґель»

Версія за 17:06, 11 листопада 2016

Словник Бориса Грінченка

Фіґель, -ґля, м. 1) = Фиґель 1 и 2 Тогди ся злетіли всі чорти і показували ріжні фіґлі, скакали по столі, по мисках.... Гн. ІІ. 6. Бачать діти, що старий батько з ними фіґля зробив. Драг. 181. 2) мн. фі́ґлі. Маленькій локончики на вискахъ женщины. Гол. Од. (51.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ФІ́ГЕЛЬ, гля, чол. 1. заст. Завиток (архітектурна оздоба); розчерк (на письмі). 2. перев. мн., перен., розм. Витівки, штуки, трюки. [Старостина:] Ми знаємо давно, що граф на жарти і на фіглі здатний, і нас нічим він не здивує (Карпенко-Карий, II, 1960, 48); Вся рота реготала від тих фіглів, які я витворяв (Саксаганський, Думки про театр, 1955, 37); — Це ти, Юрку, і фіглювати не вмієш? З ними, з фіглями, і працювати легше (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 211). Фіглі (фігля) робити (зробити, викидати і т. ін.) — вдаватися до жартів, пустощів, трюків, щоб насмішити або обдурити когось. — Вона любить фіглі робити і опісля на все горло сміятися (Ольга Кобилянська, III, 1956, 393); Бачать діти, що старий батько з ними фігля зробив (Словник Грінченка).

♦ Заводити фіглі з ким — залицятися до когось, мати з кимось любовні пригоди. А Маріка, як тільки Тимофій куди відвернеться, заводить фіглі з його братом Палійчуком (Гнат Хоткевич, II, 1966, 417).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Орнамент_(архітектура)

Джерела та література

• Академічний тлумачний словник (1970—1980)

• Словник Грінченка

• Орфографічний словник української мови

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]]