Відмінності між версіями «Буде»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Ілюстрації)
Рядок 17: Рядок 17:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[http://wiki.kubg.edu.ua/images/5/51/%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B5_1.jpg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  

Версія за 22:24, 7 листопада 2016

Буде, нар. Довольно, достаточно. Буде з мене, поки живу, і мертвого слова. Шевч.


Сучасні словники

=== Академічний тлумачний словник (1970—1980) ===

БУДЕ. 1. 3 ос. майб. чол. одн. до бути. 2. безос. присудк. сл., розм. Уживається у знач. вистачить, досить. Буде з мене, поки живу, І мертвого слова, Щоб виливать журбу, сльози (Тарас Шевченко, I, 1951, 79); // Уживається у знач. годі. Нешвидко встав старший, та й каже: «Ще, може, хоче хто сказать?» «Не треба! буде! і так гоже!» (Панас Мирний, V, 1955, 292); Нарешті Чугайстир знемігся. — Буде, не можу... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 349). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 246.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання