Відмінності між версіями «Живиця»

Версія за 09:51, 7 листопада 2016

Живиця, -ці, ж. 1) Живица, смола выступающая отъ жары на соснѣ. 2) Канифоль. 3) Названіе водки. Вареники, знаєте, парують на столі.... От і живицю принесли. Св. Л. 222. Чаще: ледащиця-живиця. А охрипну чарочку, другу тії ледащиціживиці, як то кажуть, та й знову. Шевч. 160. Ум. Живичка.

Сучасні словники=

ЖИВИ́ЦЯ, і, жін.

1. Густа прозора рідина, що виділяється з стовбура хвойного дерева і складається з скипидару та смоляних кислот. Так пекло [сонце] високі соснові стіни, що на них виступала живиця (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 310); З бальзамічних смол найбільше значення має живиця, що добувається в СРСР у великій кількості (Столярно-будівельна справа, 1957, 30).
2. жарт. Те саме, що горілка 1. [Кобзар:] Аби була ласка слухати, поки не охрип, співатиму; а охрипну — чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову (Тарас Шевченко, I, 1951, 105); [Микола:] Одно мене ще в світі держить — отея живиця! (Бере чарку, наливає і п'є) (Іван Франко, IX, 1952, 137).

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=

ЖИВИЦЯ

-і, ж. Густа, прозора рідина, що виділяється зі стовбура хвойного дерева і складається зі скипидару та смоляних кислот.

Бо кожну ніч порипують бори

і ладаном мені живиця пахне... (ЗД:92);

О скрипки тьмавий гуд — мов скапує живиця,

зникають намерзи і вже хмеліє гін

дзвінкого дерева... (П-2:155).

ЖИВИЦЯ

живи́ця

іменник жіночого роду

ЖИВИЦЯ

живица

Словопедія

ЖИВИ́ЦЯ, і, ж.

1. Густа прозора рідина, що виділяється з стовбура хвойного дерева і складається з скипидару та смоляних кислот. Так пекло [сонце] високі соснові стіни, що на них виступала живиця (Коцюб., І, 1955, 310); З бальзамічних смол найбільше значення має живиця, що добувається в СРСР у великій кількості (Стол.-буд. справа, 1957, 30).
2. жарт. Те саме, що горі́лка1 . [Кобзар:] Аби була ласка слухати, поки не охрип, співатиму; а охрипну— чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову (Шевч., І, 1951, 105); [Микола:] Одно мене ще в світі держить — отся живиця! (Бере чарку, наливає і п’є) (Фр., IX, 1952, 137).

УКРЛІТ

Живи́ця, -ці, ж. 1) Живица, смола выступающая отъ жары на соснѣ. 2)Канифоль. 3) Названіе водки. Вареники, знаєте, парують на столі.... От і живицю принесли. Св. Л. 222. Чаще: ледащи́ця-живи́ця. А охрипну — чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову. Шевч. 160.Ум. живи́чка. СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

живи́ця – іменник жіночого роду

Іноземні словники

Переклад англійською:

resin (noun ) Автоматичний переклад: oleoresin

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Живи́ця — розчин твердих смоляних кислот із загальною формулою C20H30O2 і терпентину (C10H16). За хімічним складом живиця є розчином твердих смоляних кислот (смоляні кислоти представляє каніфоль) у суміші терпенів (терпентин — скипидар, тому рідину живиці називають терпентиновою олією (сирцем скипидару).

Свіжа живиця являє собою світлу сиропоподібну в'язку рідину, липку з неприємним запахом, гірку на смак. Живиця знаходиться в смоляних ходах хвойних порід (65-68 % каніфоль, 32-35 % скипидар). При виділенні на поверхню стовбура найбільш летюча частина скипидару випаровується і вміст скипидару зменшується до 16-25 %.

При тривалому перебуванні на поверхні стовбуру живиця окислюється і кристалізується, перетворюючись на баррас (крихка низькоякісна живиця). Живиця розчиняється у діетиловому ефірі, в абс. етанолі, ацетоні, гірше - в бензині, не розчиняється у воді.

Отримують живицю при підсочці лісу.

Матеріал з Вікіпедії

Живи́ца — смолистая густая масса, выделяющаяся из разрезов на хвойных деревьях. Застывает при выходе на поверхность, тем самым предохраняет древесину от проникновения короедов, грибов и других вредоносных влияний, «заживляет» рану (отсюда название).