Відмінності між версіями «Жуйка»
(→Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)) |
(→[ http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]) |
||
| Рядок 29: | Рядок 29: | ||
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15401-zhujka.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15401-zhujka.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== | ||
Жу́йка, -ки, ж. Жвачка. Тихо в оборі, худоба лягла на спочивок, жує собі жуйку. Драг. 3. Віл жуйку жує. H.-Волын. у. | Жу́йка, -ки, ж. Жвачка. Тихо в оборі, худоба лягла на спочивок, жує собі жуйку. Драг. 3. Віл жуйку жує. H.-Волын. у. | ||
| − | ===[ http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]=== | + | ===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]=== |
жу́йка – іменник жіночого роду | жу́йка – іменник жіночого роду | ||
Версія за 21:51, 4 листопада 2016
Жуйка, -ки, ж. Жвачка. Тихо в оборі, худоба лягла на спочивок, жує собі жуйку. Драг. 3. Віл жуйку жує. H.-Волын. у.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЖУ́ЙКА, и, жін. 1. Повторне пережовування жуйними тваринами їжі, що повертається з шлунка в ротову порожнину. Захворювання травного апарата [у корів] супроводжуються атонією [ослабленням] передшлунків і припиненням жуйки (Наука і життя, 8, 1959, 33). 2. Їжа, яку повторно жують. Вулицею вздовж села пройшла череда худоби, залишивши за собою молочний запах жуйки (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 152); // Предмети, які вживаються людьми для жування. Маленький дідок виплюнув чорну тютюнову жуйку (Микола Трублаїні, 1, 1955, 310); * Образно. Чи це буде захоплена розповідь, чи нудна жуйка, завчений переказ? (Олесь Донченко, V, 1957, 406); * У порівняннях. Почав [дядько] потроху читати і так уважно читає, що що де не вичитає, те пам'ятає і двічі, як корова жуйку, пережує (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 467).
Жувати жуйку: а) повторно пережовувати їжу, що повертається з шлунка в ротову порожнину. Троє [оленів], в тому числі і оксамитовий, продовжували навстоячки жувати жуйку (Микола Трублаїні, II, 1950, 25); // зневажл. Приймати їжу; їсти. Васька цілий день жував жуйку; б) (перен.) настирливо і нудно повторювати те саме. ..внушає [Каутський] німецьким читачам думку, ніби в Росії фабрики передаються окремим робітникам! І Каутський після цього на протязі десятків і десятків рядків жує жуйку про те, що фабрики не можна передавати поодинці робітникам! (Ленін, 28, 1951, 284).
"Словопедія"
Жува́ти (пережо́вувати) жу́йку, зневажл. 1. Нудно і настирливо повторювати те саме. Я не випадково зупинився на громадській діяльності молодого композитора, бо й досі міщанин жує жуйку про його якусь “богемність” (З газети); — Дуже багато у нас слів, та мало діла, .. досить пережовувати жуйку, треба серйозно братися за роботу (З газети). 2. Невиразно, нерозбірливо говорити; вести пусту, нецікаву розмову. — Та помовч уже, Трохиме,— не втерпіла бабуся.— Таких мимрачів гидко й слухати: не говорить, а жуйку жує (М. Стельмах).
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ЖУ́ЙКА, и, ж.
1. Повторне пережовування жуйними тваринами їжі, що повертається з шлунка в ротову порожнину. Захворювання травного апарата [у корів] супроводжуються атонією [ослабленням] передшлунків і припиненням жуйки (Наука.., 8,1959, 33).
2. Їжа, яку повторно жують. Вулицею вздовж села пройшла череда худоби, залишивши за собою молочний запах жуйки (Чорн., Визвол. земля, 1959,152); // Предмети, які вживаються людьми для жування. Маленький дідок виплюнув чорну тютюнову жуйку (Трубл., І, 1955, 310); * Образно. Чи це буде захоплена розповідь, чи нудна жуйка, завчений переказ? (Донч., V, 1957, 406); * У порівн. Почав [дядько] потроху читати і так уважно читає, що що де не вичитає, те пам’ятає і двічі, як корова жуйку, пережує (Коцюб., І, 1955, 467).
Жува́ти жу́йку: а) повторно пережовувати їжу, що повертається з шлунка в ротову порожнину. Троє [оленів], в тому числі і оксамитовий, продовжували навстоячки жувати жуйку (Трубл., II, 1950, 25); // зневажл. Приймати їжу; їсти. Васька цілий день жував жуйку; б) (перен.) настирливо і нудно повторювати те саме. ..внушає [Каутський] німецьким читачам думку, ніби в Росії фабрики передаються окремим робітникам! І Каутський після цього на протязі десятків і десятків рядків жує жуйку про те, що фабрики не можна передавати поодинці робітникам! (Ленін, 28, 1951, 284).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 546.
Жу́йка, ки, ж. Жвачка. Тихо в оборі, худоба лягла на спочивок, жує собі жуйку. Драг. 3. Віл жуйку жує. H.-Волын. у.
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Жу́йка, -ки, ж. Жвачка. Тихо в оборі, худоба лягла на спочивок, жує собі жуйку. Драг. 3. Віл жуйку жує. H.-Волын. у.
«Словники України on-line»
жу́йка – іменник жіночого роду
відмінок однина множина називний жу́йка жу́йки родовий жу́йки жу́йок давальний жу́йці жу́йкам знахідний жу́йку жу́йки орудний жу́йкою жу́йками місцевий на/у жу́йці на/у жу́йках кличний жу́йко* жу́йки*
Іноземні словники
українська-англійська Словник
жуйка chewing gum; gum До підошви мого черевика прилипла жуйка. Gum got stuck to the bottom of my shoe.
Жуйка за три ока Chewing gum for the eyes
Словари и энциклопедии на Академике
жуйка -и, ж. 1) Повторне пережовування жуйними тваринами їжі, що повертається зі шлунка в ротову порожнину. 2) Їжа, яку повторно жують. 3) розм. Жувальна гумка.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Заголовок ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ЖУЙКУ
Підзаголовок Чи знаєте ви щось цікаве про жуйку?
Текст Найперша фабрика жувальної гумки була запущена в США і жуйка стала товаром і дуже швидко почала поширюватися по всьому світу.
Більше читайте тут: [2]
[3]
Див. також
Cлова зі словника Грінченка
