Відмінності між версіями «Дніти»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | ||
<gallery> | <gallery> | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
Версія за 00:54, 2 листопада 2016
Дніти, днів, гл. безл. Свѣтать. Стало вже дніти, як ми рушили. НВолын. у. Іде козак од дівчини починає дніти. Чуб. V 53. Уже дніє. НВолын. у.
Сучасні словники
ДНІТИ, днів, недок., безос. Наставати, розпочинатися (про день); розвиднятися, сіріти. Гості роз'їхались вже, як дніло надворі (Нечуй-Левицький, I, 1956, 322); На сході починало дніти (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 166).
