Відмінності між версіями «Сталь»

Версія за 01:21, 1 листопада 2016

Сталь, -лі, ж. 1) Сталь. Дзеркало ясне з твердої сталі. К. Іов. 83. 2) = Сталька. Волоки в одну сталь з валу. АД. І. 172.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СТАЛЬ - іменник, жіночий рід, неістота, III відміна

1. Твердий ковкий метал сріблисто-сірого кольору, що становить собою сплав заліза (основа) з вуглецем та іншими домішками, які вводяться для потрібної зміни якості; криця. Сталлю називається сплав заліза з вуглецем, в якому вуглецю міститься не більше як 1,7% (Методика викладання фрезерної справи, 1958, 37); Венера зачала благати І за Енеєчка прохати, Вулкан йому щоб допоміг: Енеєві зробив би збрую Із сталі, міді, золотую (Іван Котляревський, I, 1952, 208); Полковник Чубенко повернувся знову до печі — варити сталь (Юрій Яновський, II, 1958, 242); Вслухайтесь, друзі, в дужий гомін, вдивляйтесь пильно в світлу даль, — то пломеніє сяйво домен, то із мартенів ллється сталь (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 52); Вуглецева сталь; Космічна сталь; Легована сталь; Ресорна сталь;

* Образно. Санки летять під білії намети ялин лапатих, поміж колонади струнких, поважних сосен, через ріки, у сталь заковані (Леся Українка, I, 1951, 312); Сталь і ніжність, любий мій, поєднать в собі зумій (Павло Тичина, II, 1957, 7);

* У порівняннях. Загриміли акорди, міцні, як сталь (Нечуй-Левицький, III, 1956, 305); Твердим якимось, як сталь, голосом сказав [Василь]: — Марусю! Я вбив князя (Гнат Хоткевич, I, 1966, 119); Блиснули довгасті сірі, мов сталь клинка, очі (Михайло Стельмах, II, 1962, 158); // перен. Про колір, який нагадує цей метал. Один ворон уповільнив літ, ніби завмер на місці, потім пішов боком і, блиснувши чорною сталлю, ринув головою вниз (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 139).

▲ Бесемерівська сталь — сталь, яку одержують продуванням крізь розтоплений чавун кисню, що випалює наявні в чавуні домішки; Булатна сталь, заст. — високого гатунку й особливого гарту сталь з узорчастою поверхнею; булат. * У порівняннях. Та невже ж то пісня лебедина.. То заграє сяйно як перлина, ..То дзвенить, немов булатна сталь (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 108); Дамаська сталь див. дамаський; Калібрована сталь див. калібрований; Кутова сталь див. кутовий; Мартенівська сталь див. мартенівський; Молібденова сталь див. молібденовий; Нержавіюча сталь див. нержавіючий; Спокійна сталь див. спокійний; Сталь-сріблянка — шліфована й полірована сталь різних марок. Буде збільшено випуск каліброваної сталі і освоєно виробництво шліфованої сталі-сріблянки (Робітнича газета, 24.I 1965, 2).

2. збірн. Сталеві вироби, конструкції, сукупність сталевих предметів, машин і т. ін. І от ми в останньому залі. Тут мармур, і бронза, і сталь, З гвардійського прапора Ленін Задумливо дивиться в даль (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 372);

// перен. Про холодну зброю, снаряди, кулі, осколки і т. ін. І шевську смолу прикладає [Япид до рани], Но все те трохи помагає.. Обценьками питавсь, кліщами, Крючками, щипцями, зубами, Щоб вирвать проклятущу сталь (Іван Котляревський, I, 1952, 285); Лунають удари сталі об сталь. Шумить стадіон, захоплений вправністю майстрів штикового бою (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 88); Мій стяг! Моя червона птиця, Усе з тобою ожива.. Вже бачу: стоїмо по груди В траншеях в крижаній воді. Ані хвороби, ні простуди, Ні сталь — не брали нас тоді (Олесь Гончар, IV, 1960, 26); Фашистські орди топчуть жито, в Дніпрі їх коні воду п'ють... І на землі, що сталлю збита, такий ще вітер не шумів (Володимир Сосюра, II, 1958, 170).

СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.

Ілюстрації

Фото

Фото

Фото

Фото

Фото

Медіа

Додаткові посилання

Сталь

Джерела та література

Зовнішні посилання