Відмінності між версіями «Живиця»
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники=== | ==Сучасні словники=== | ||
− | + | [ЖИВИ́ЦЯ, і, жін. | |
1. Густа прозора рідина, що виділяється з стовбура хвойного дерева і складається з скипидару та смоляних кислот. Так пекло [сонце] високі соснові стіни, що на них виступала живиця (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 310); З бальзамічних смол найбільше значення має живиця, що добувається в СРСР у великій кількості (Столярно-будівельна справа, 1957, 30). | 1. Густа прозора рідина, що виділяється з стовбура хвойного дерева і складається з скипидару та смоляних кислот. Так пекло [сонце] високі соснові стіни, що на них виступала живиця (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 310); З бальзамічних смол найбільше значення має живиця, що добувається в СРСР у великій кількості (Столярно-будівельна справа, 1957, 30). | ||
2. жарт. Те саме, що горілка 1. [Кобзар:] Аби була ласка слухати, поки не охрип, співатиму; а охрипну — чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову (Тарас Шевченко, I, 1951, 105); [Микола:] Одно мене ще в світі держить — отея живиця! (Бере чарку, наливає і п'є) (Іван Франко, IX, 1952, 137). | 2. жарт. Те саме, що горілка 1. [Кобзар:] Аби була ласка слухати, поки не охрип, співатиму; а охрипну — чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову (Тарас Шевченко, I, 1951, 105); [Микола:] Одно мене ще в світі держить — отея живиця! (Бере чарку, наливає і п'є) (Іван Франко, IX, 1952, 137). | ||
Рядок 82: | Рядок 82: | ||
Чиста живиця має широке використання в народному господарстві для виготовлення сургучу, штучної оліфи, різних мастик, емалювання деревних бочок, в медицині, є важливою стратегічною сировиною (вибухові речовини). Бурштин це закам'яніла живиця. | Чиста живиця має широке використання в народному господарстві для виготовлення сургучу, штучної оліфи, різних мастик, емалювання деревних бочок, в медицині, є важливою стратегічною сировиною (вибухові речовини). Бурштин це закам'яніла живиця. | ||
== Матеріал з Вікіпедії]=== | == Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
− | + | [ Живи́ца — смолистая густая масса, выделяющаяся из разрезов на хвойных деревьях. Застывает при выходе на поверхность, тем самым предохраняет древесину от проникновения короедов, грибов и других вредоносных влияний, «заживляет» рану (отсюда название). Материал из Википедии]=== | |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Слова 2016 року]] | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
[[Категорія:Жи]] | [[Категорія:Жи]] |
Версія за 20:21, 31 жовтня 2016
Живиця, -ці, ж. 1) Живица, смола выступающая отъ жары на соснѣ. 2) Канифоль. 3) Названіе водки. Вареники, знаєте, парують на столі.... От і живицю принесли. Св. Л. 222. Чаще: ледащиця-живиця. А охрипну чарочку, другу тії ледащиціживиці, як то кажуть, та й знову. Шевч. 160. Ум. Живичка.
Живиця, -ці, ж. 1) Живица, смола выступающая отъ жары на соснѣ. 2) Канифоль. 3) Названіе водки. Вареники, знаєте, парують на столі.... От і живицю принесли. Св. Л. 222. Чаще: ледащиця-живиця. А охрипну чарочку, другу тії ледащиціживиці, як то кажуть, та й знову. Шевч. 160. Ум. Живичка.
Зміст
Сучасні словники=
[ЖИВИ́ЦЯ, і, жін. 1. Густа прозора рідина, що виділяється з стовбура хвойного дерева і складається з скипидару та смоляних кислот. Так пекло [сонце] високі соснові стіни, що на них виступала живиця (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 310); З бальзамічних смол найбільше значення має живиця, що добувається в СРСР у великій кількості (Столярно-будівельна справа, 1957, 30). 2. жарт. Те саме, що горілка 1. [Кобзар:] Аби була ласка слухати, поки не охрип, співатиму; а охрипну — чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову (Тарас Шевченко, I, 1951, 105); [Микола:] Одно мене ще в світі держить — отея живиця! (Бере чарку, наливає і п'є) (Іван Франко, IX, 1952, 137).
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=
===[ ЖИВИЦЯ -і, ж. Густа, прозора рідина, що виділяється зі стовбура хвойного дерева і складається зі скипидару та смоляних кислот. Бо кожну ніч порипують бори і ладаном мені живиця пахне... (ЗД:92); О скрипки тьмавий гуд — мов скапує живиця, зникають намерзи і вже хмеліє гін дзвінкого дерева... (П-2:155). ЖИВИЦЯ живи́ця іменник жіночого роду ЖИВИЦЯ живица
"Словопедія" ]=
===[ЖИВИ́ЦЯ, і, ж. 1. Густа прозора рідина, що виділяється з стовбура хвойного дерева і складається з скипидару та смоляних кислот. Так пекло [сонце] високі соснові стіни, що на них виступала живиця (Коцюб., І, 1955, 310); З бальзамічних смол найбільше значення має живиця, що добувається в СРСР у великій кількості (Стол.-буд. справа, 1957, 30). 2. жарт. Те саме, що горі́лка1 . [Кобзар:] Аби була ласка слухати, поки не охрип, співатиму; а охрипну— чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову (Шевч., І, 1951, 105); [Микола:] Одно мене ще в світі держить — отся живиця! (Бере чарку, наливає і п’є) (Фр., IX, 1952, 137).
УКРЛІТ.ORG_Cловник]=
[Живи́ця, -ці, ж. 1) Живица, смола выступающая отъ жары на соснѣ. 2)Канифоль. 3) Названіе водки. Вареники, знаєте, парують на столі.... От і живицю принесли. Св. Л. 222. Чаще: ледащи́ця-живи́ця. А охрипну — чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову. Шевч. 160.Ум. живи́чка. СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]
===[живи́ця – іменник жіночого роду
________________________________________ відмінок однина множина називний живи́ця живи́ці родовий живи́ці живи́ць давальний живи́ці живи́цям знахідний живи́цю живи́ці орудний живи́цею живи́цями місцевий на/у живи́ці на/у живи́цях кличний живи́це* живи́ці*
«Словники України on-line»]=
Іноземні словники
===[ Переклад на англійська: • resin (noun ) Автоматичний переклад: oleoresin
українська-англійська Словник]===
===[живиця 1) живи́ца, смола́; (подвергшаяся перегонке) канифо́ль 2) (водка) живи́тельная вла́га
Словари и энциклопедии на Академике]===
Ілюстрації
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=WKDq9rW_mjE Живиця
Більше читайте тут: [1]
Див. також
===[ Живи́ця — розчин твердих смоляних кислот із загальною формулою C20H30O2 і терпентину (C10H16). За хімічним складом живиця є розчином твердих смоляних кислот (смоляні кислоти представляє каніфоль) у суміші терпенів (терпентин — скипидар, тому рідину живиці називають терпентиновою олією (сирцем скипидару). Свіжа живиця являє собою світлу сиропоподібну в'язку рідину, липку з неприємним запахом, гірку на смак. Живиця знаходиться в смоляних ходах хвойних порід (65-68 % каніфоль, 32-35 % скипидар). При виділенні на поверхню стовбура найбільш летюча частина скипидару випаровується і вміст скипидару зменшується до 16-25 %. При тривалому перебуванні на поверхні стовбуру живиця окислюється і кристалізується, перетворюючись на баррас (крихка низькоякісна живиця). Живиця розчиняється у діетиловому ефірі, в абс. етанолі, ацетоні, гірше - в бензині, не розчиняється у воді. Отримують живицю при підсочці лісу. Заготовлена живиця повинна відповідати вимогам стандарту і поділяється на три сорти (в Україні використовується ГОСТ 10271-62): Показники 1-й сорт 2-й сорт 3-й сорт Вміст смоляних речовин в живиці, не менше % 93 88 85 в тому числі вміст скипидару, не менше % 13 13 не нормується Вміст води і механічних домішок, не більше % 7 12 15 в тому числі механічних домішок, не більше % 1,5 2,5 8 Чиста живиця має широке використання в народному господарстві для виготовлення сургучу, штучної оліфи, різних мастик, емалювання деревних бочок, в медицині, є важливою стратегічною сировиною (вибухові речовини). Бурштин це закам'яніла живиця.
Матеріал з Вікіпедії]=
[ Живи́ца — смолистая густая масса, выделяющаяся из разрезов на хвойных деревьях. Застывает при выходе на поверхность, тем самым предохраняет древесину от проникновения короедов, грибов и других вредоносных влияний, «заживляет» рану (отсюда название). Материал из Википедии]===