Відмінності між версіями «Живиця»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
Рядок 58: Рядок 58:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:живиця 1|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:живиця 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:живиця 2 |x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:живиця 2.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:живиця 3.jpg|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:живиця 3.jpg|x140px]]  
 
|}
 
|}
 +
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 
{{#ev:youtube| WKDq9rW_mjE }}
 
{{#ev:youtube| WKDq9rW_mjE }}

Версія за 20:17, 31 жовтня 2016

Живиця, -ці, ж. 1) Живица, смола выступающая отъ жары на соснѣ. 2) Канифоль. 3) Названіе водки. Вареники, знаєте, парують на столі.... От і живицю принесли. Св. Л. 222. Чаще: ледащиця-живиця. А охрипну чарочку, другу тії ледащиціживиці, як то кажуть, та й знову. Шевч. 160. Ум. Живичка.

Живиця, -ці, ж. 1) Живица, смола выступающая отъ жары на соснѣ. 2) Канифоль. 3) Названіе водки. Вареники, знаєте, парують на столі.... От і живицю принесли. Св. Л. 222. Чаще: ледащиця-живиця. А охрипну чарочку, другу тії ледащиціживиці, як то кажуть, та й знову. Шевч. 160. Ум. Живичка.

==Сучасні словники==

===[ЖИВИ́ЦЯ, і, жін. 1. Густа прозора рідина, що виділяється з стовбура хвойного дерева і складається з скипидару та смоляних кислот. Так пекло [сонце] високі соснові стіни, що на них виступала живиця (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 310); З бальзамічних смол найбільше значення має живиця, що добувається в СРСР у великій кількості (Столярно-будівельна справа, 1957, 30). 2. жарт. Те саме, що горілка 1. [Кобзар:] Аби була ласка слухати, поки не охрип, співатиму; а охрипну — чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову (Тарас Шевченко, I, 1951, 105); [Микола:] Одно мене ще в світі держить — отея живиця! (Бере чарку, наливає і п'є) (Іван Франко, IX, 1952, 137).

==Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===


===[ ЖИВИЦЯ -і, ж. Густа, прозора рідина, що виділяється зі стовбура хвойного дерева і складається зі скипидару та смоляних кислот. Бо кожну ніч порипують бори і ладаном мені живиця пахне... (ЗД:92); О скрипки тьмавий гуд — мов скапує живиця, зникають намерзи і вже хмеліє гін дзвінкого дерева... (П-2:155). ЖИВИЦЯ живи́ця іменник жіночого роду ЖИВИЦЯ живица

"Словопедія" ]=

===[ЖИВИ́ЦЯ, і, ж. 1. Густа прозора рідина, що виділяється з стовбура хвойного дерева і складається з скипидару та смоляних кислот. Так пекло [сонце] високі соснові стіни, що на них виступала живиця (Коцюб., І, 1955, 310); З бальзамічних смол найбільше значення має живиця, що добувається в СРСР у великій кількості (Стол.-буд. справа, 1957, 30). 2. жарт. Те саме, що горі́лка1 . [Кобзар:] Аби була ласка слухати, поки не охрип, співатиму; а охрипну— чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову (Шевч., І, 1951, 105); [Микола:] Одно мене ще в світі держить — отся живиця! (Бере чарку, наливає і п’є) (Фр., IX, 1952, 137).

==УКРЛІТ.ORG_Cловник]==

[Живи́ця, -ці, ж. 1) Живица, смола выступающая отъ жары на соснѣ. 2)Канифоль. 3) Названіе водки. Вареники, знаєте, парують на столі.... От і живицю принесли. Св. Л. 222. Чаще: ледащи́ця-живи́ця. А охрипну — чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову. Шевч. 160.Ум. живи́чка. СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]

===[живи́ця – іменник жіночого роду

________________________________________ відмінок однина множина називний живи́ця живи́ці родовий живи́ці живи́ць давальний живи́ці живи́цям знахідний живи́цю живи́ці орудний живи́цею живи́цями місцевий на/у живи́ці на/у живи́цях кличний живи́це* живи́ці*

==«Словники України on-line»]==

Іноземні словники

===[ Переклад на англійська: • resin (noun ) Автоматичний переклад: oleoresin

українська-англійська Словник]===

===[живиця 1) живи́ца, смола́; (подвергшаяся перегонке) канифо́ль 2) (водка) живи́тельная вла́га

Словари и энциклопедии на Академике]===

Ілюстрації

Живиця 1.jpg Живиця 2.jpg Живиця 3.jpg

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=WKDq9rW_mjE Живиця

Більше читайте тут: [1]

Див. також

===[ Живи́ця — розчин твердих смоляних кислот із загальною формулою C20H30O2 і терпентину (C10H16). За хімічним складом живиця є розчином твердих смоляних кислот (смоляні кислоти представляє каніфоль) у суміші терпенів (терпентин — скипидар, тому рідину живиці називають терпентиновою олією (сирцем скипидару). Свіжа живиця являє собою світлу сиропоподібну в'язку рідину, липку з неприємним запахом, гірку на смак. Живиця знаходиться в смоляних ходах хвойних порід (65-68 % каніфоль, 32-35 % скипидар). При виділенні на поверхню стовбура найбільш летюча частина скипидару випаровується і вміст скипидару зменшується до 16-25 %. При тривалому перебуванні на поверхні стовбуру живиця окислюється і кристалізується, перетворюючись на баррас (крихка низькоякісна живиця). Живиця розчиняється у діетиловому ефірі, в абс. етанолі, ацетоні, гірше - в бензині, не розчиняється у воді. Отримують живицю при підсочці лісу. Заготовлена живиця повинна відповідати вимогам стандарту і поділяється на три сорти (в Україні використовується ГОСТ 10271-62): Показники 1-й сорт 2-й сорт 3-й сорт Вміст смоляних речовин в живиці, не менше % 93 88 85 в тому числі вміст скипидару, не менше % 13 13 не нормується Вміст води і механічних домішок, не більше % 7 12 15 в тому числі механічних домішок, не більше % 1,5 2,5 8 Чиста живиця має широке використання в народному господарстві для виготовлення сургучу, штучної оліфи, різних мастик, емалювання деревних бочок, в медицині, є важливою стратегічною сировиною (вибухові речовини). Бурштин це закам'яніла живиця.

== Матеріал з Вікіпедії]===

[ Живи́ца — смолистая густая масса, выделяющаяся из разрезов на хвойных деревьях. Застывает при выходе на поверхность, тем самым предохраняет древесину от проникновения короедов, грибов и других вредоносных влияний, «заживляет» рану (отсюда название). Материал из Википедии]